На жаль, в більшості випадків, діагностика цукрового діабету не представляє особливих труднощів для лікаря. Це пов’язано з тим, що часто пацієнти звертаються за допомогою надто пізно, коли стан стає важким. У цих випадках симптоматика настільки яскраво виражена, що складнощів з діагностикою не виникає. Доходить до того, що хворий потрапляє на прийом до лікаря не на своїх двох – його привозить “швидка”. Без свідомості і в діабетичній комі.
Але, якщо пацієнт стежить за своїм здоров’ям і записується на прийом до лікаря на ранній стадії, виявивши у себе лише перші симптоми захворювання, в цьому випадку, щоб встановити діагноз, призначаються аналізи на цукор. І вже на їх основі, а також на основі спостережуваних у пацієнта симптомів, ставиться діагноз.
Існує два ключових аналізи при діагностуванні цукрового діабету. Перший – аналіз крові на цукор. Другий – аналіз крові на глікований гемоглобін. Їх результати дозволяють визначити рівень цукру в крові, зрозуміти, чи в нормі обмін глюкози, виявити толерантність до глюкози (переддіабет).
Важливо відзначити, що одного аналізу, який виявив підвищений рівень цукру, достатньо для постановки діагнозу лише в тому випадку, якщо в людини, яка звернулася за допомогою, є виражені симптоми діабету. Якщо ж аналіз на цукор виявився поганим, а інших симптомів немає або вони виражені слабко, діагностика повинна продовжитися. Бо одна лише гіперглікемія (підвищений рівень цукру) може бути викликана не лише діабетом, а й, наприклад, гострою інфекцією, травмою або сильним стресом. В цьому випадку цукор прийде в норму без лікування. Тому в ситуації, коли цукор підвищений, а інших симптомів діабету немає, пропонується пройти ПГТТ – пероральний глюкозотолерантний тест. Аналіз виглядає наступним чином: вранці, натщесерце, у пацієнта беруть аналіз крові на цукор. Після цього обстежуваний випиває 250-300 мл води з розчиненою в ній безводною глюкозою або моногідратом глюкози. Через дві години після цього відбувається повторна здача крові на цукор.
Також для лабораторної діагностики діабету застосовують ряд інших аналізів:
– на С-пептид – дає можливість визначити, чи виробляє підшлункова залоза власний інсулін;
– на наявність у крові кетонових тіл;
– на аутоантитіла до власних антигенів бета-клітин підшлункової залози – як правило, виявляються у хворих на аутоімунний діабет першого типу;
– генетичні дослідження.
Діабет буває двох типів. Для цукрового діабету першого типу характерний гострий перебіг – захворювання
розвивається стрімко, у хворого починаються кардинальні порушення метаболізму, аж до важкого ацидозу і діабетичної коми. Симптоматика проявляється спонтанно або через 2-4 тижні після перенесеної інфекції. Хворий відчуває сухість у роті, сильну спрагу (випиває до 3-5 літрів води на добу), спостерігається поліфагія – підвищений апетит, поліурія – збільшене сечовипускання (особливо вночі). Все це відбувається на тлі втрати ваги, слабкості, свербежу. Знижується опірність організму до інфекційних захворювань. Дуже часто істотно знижується гострота зору, виникають проблеми з потенцією. Якщо захворювання не діагностувати своєчасно, пацієнт-діабетик, через гострий дефіцит інсуліну, потрапляє в лікарню в стані кетоацидотичної коми.
Лікування цукрового діабету першого типу полягає в застосуванні інсуліну за спеціально розробленою схемою його введення в організм. Якість лікування поліпшується, якщо використовувати автоматизовані помпи, які точно дозують інсулін згідно призначеної схеми компенсації.
При цьому лише 15-20 відсотків хворих страждають від діабету першого типу. У більшості пацієнтів діагностується діабет другого типу. До цього захворювання, в основному, схильні люди у віці за 40, які мають надлишкову вагу. Симптоми діабету другого типу проявляються поступово. Протягом декількох років хворий може не відчувати істотного погіршення стану свого здоров’я, хоча періодично буде скаржитися на слабкість, забудькуватість, стомлюваність. Якщо діабет другого типу не діагностується вчасно, починаються судинні ускладнення. Своєчасно виявити захворювання допомагають профілактичні обстеження, а також регулярні планові диспансерні обстеження співробітників підприємств і держструктур.
Серед факторів ризику, що сприяють розвитку діабету другого типу – спадковість, схильність до ожиріння. У жінок – народження дитини вагою більше 4 кілограм на тлі підвищеного рівня цукру в ході вагітності. Симптоматика діабету другого типу – спрага, часте сечовипускання, погане загоєння ран, свербіж. Оскільки захворювання розвивається поступово, у третини хворих діабет другого типу виявляють лише після госпіталізації, викликаної інсультом, інфарктом або раптовою втратою зору.
У Запоріжжі комплексну лабораторну діагностику захворювання на цукровий діабет можна пройти в медичному діагностичному центрі “Юнімед”.
Запись и консультация по телефонам: +38 (061) 220-10-72, +38 (066) 181-34-34, +38 (097) 181-34-34.
