Спина біфіда (розщеплення хребта) у дорослих та дітей
Спина біфіда – це вроджена вада формування центральної нервової системи, що характеризується аномальним розвитком хребта, до чого призводить незакриття хребетного каналу.
Що таке спина біфіда простими словами?
Така аномалія виникає протягом перших чотирьох тижнів розвитку ембріона, адже саме в цей період утворюється нервова трубка, що потім стане початком головного та спинного мозку.
Тобто саме порушення формування нервової трубки призводить до розщеплення хребта – дефекту, що може поширюватися по всій довжині хребта, проте переважно зосереджується на поперековому відділі та частково вражає шийний та грудний.
Причини формування спини біфіда досі достеменно не з’ясовані, проте вчені виділили кілька факторів, які можуть стати причиною патології:
Вплив радіації та токсичних речовин.
Вірусні інфекції.
Генетична схильність.
Ожиріння чи діабет у вагітної жінки.
Дефіцит фолієвої кислоти.
Підвищена температура тіла протягом раннього терміну вагітності.
Вживання певних лікарських препаратів в період зачаття та після, які порушують процес використання організмом фолієвої кислоти.
У якому віці проявляється спина біфіда?
Оскільки спина біфіда – вроджена вада, то у більшості випадків таку патологію діагностують під час вагітності за допомогою УЗД або аналізу крові матері (на рівень альфа-фетопротеїну).
Якщо її не виявили до народження, то ознаки часто помітні відразу після пологів, особливо при відкритій формі (Meningocele та myelomeningocele).
При прихованій формі (Spina bifida occulta) це захворювання може залишатися непоміченим аж до підліткового або дорослого віку, іноді воно виявляється випадково під час рентгену хребта.
Легка форма не потребує лікування, якщо симптоми відсутні.
Менінгоцеле потребує хірургічного втручання у перші дні чи тижні життя для усунення мішка з оболонками спинного мозку та захисту нервової тканини та профілактики інфекцій.
За діагностування мієломенінгоцеле, найважчої форми, вдаються до операції в перші 24–48 годин для закриття дефекту або пренатальної (внутрішньоутробної) операції (можлива на 19–26 тижні вагітності у спеціалізованих клініках — зменшує ризик ураження нервів, гідроцефалії тощо).
Як діагностувати спину біфіда?
Як правило, спину біфіда діагностують ще до народження дитини. Для цього лікарі можуть призначати:
Аналіз крові для визначення рівня альфа-протеїну: надто високі його показники вказуватимуть на дефект нервової трубки.
Амніоцентез: взяття навколоплідної рідини для точнішого аналізу (наприклад, рівня АФП або ацетилхолінестерази).
Пренатальне ультразвукове дослідження. Це неінвазивний та повністю безпечний спосіб, що дозволяє детально оцінити стан тканин та внутрішніх органів плоду.
Пренатальна магнітно-резонансна томографія. У окремих випадках вдаються до МРТ, адже за допомогою впливу явища магнітного резонансну можна підтвердити чи спростувати раніше поставлений діагноз, виявити неправильне розташування плоду тощо.
Водночас, у дорослому віці також здійснюють рентген або МРТ для виявлення такої патології.
У медичному центрі «Юнімед» ви можете швидко, якісно та доступно записатися на вище згадані діагностичні дослідження, аби дізнатися детальну інформацію про стан ембріона або виявити спину біфіда у дорослому віці.
Читати повністю
УЗД передміхурової залози: навіщо та як проводиться?
УЗД передміхурової залози – це сучасний високоінформативний метод візуалізації задля оцінки стану простати.
За допомогою такої діагностики можна отримати детальну інформацію про стан судинних структур, текстури тканин, а також вивчити розмір, об’єм і форму залози.
Коли потрібно робити УЗД простати?
УЗД простати призначають за наявності наступних показань:
Порушення потенції.
Розлади сечовипускання.
Безпліддя.
Підозра на наявність злоякісних чи доброякісних новоутворень.
Після хірургічного втручання на передміхуровій залозі.
Поява нетипових виділень.
Підготовка до дослідження
Підготовка до УЗД передміхурової залози трансректальним шляхом передбачає лише очищення кишківника за допомогою клізми або проносних засобів приблизно за 8-12 годин перед процедурою.
Таке обстеження трансабдомінальним шляхом проводять при наповненому сечовому міхурі. Тож пацієнту потрібно випити літр негазованої води за годину до процедури.
Що показує результат?
УЗД передміхурової залози широко застосовують в різних медичних галузях: проктології, урології, андрології та онкології. За допомогою такого діагностичного методу можна виявити аденому простати, камені в протоках, везикуліт, онкопатології, запальні процеси, кісти простати, обтурацію протоків тощо.
Загалом таке дослідження триває 10-15 хвилин. Пацієнт займає положення лежачи на боку з витягнутими до грудей колінами. Проводитися процедура може трансректальним або трансабдомінальним шляхом.
До УЗД передміхурової залози майже немає протипоказань: щоправда, лікарі не рекомендують проведення дослідження при високій температурі тіла, анальних тріщинах, тяжких розладах психіки, гострих запальних процесах, порушеннях цілісності шкірного покриву, геморою в стадії загострення.
Чи можна довіряти УЗД, чи МРТ краще?
Ультразвукова діагностика та магнітно-резонансна томографія є поширеними методами дослідження передміхурової залози, проте вибір тої чи іншої діагностики залежить від обставин та показань.
Так, УЗД достатньо для первинного дослідження передміхурової залози, адже це швидко, доступно, абсолютно нешкідливо, та дозволяє оцінити розміри, форму та структуру тканин залози.
МРТ же вирізняється більш деталізованою візуалізацією, тож найкраще підходить для виявлення підозри на рак та новоутворення.
Отже, лікар, спираючись на результати первинного огляду, призначить діагностичне дослідження, яке буде найбільш ефективним у конкретній ситуації.
Медичний центр «Юнімед» у Запоріжжі спеціалізується на проведенні сучасних діагностичних процедур, тож тут ви можете записатися на УЗД чи МРТ передміхурової залози за доступною ціною та також проконсультуватися з висококваліфікованими фахівцями щодо ваших проблем зі здоров’ям.
Читати повністю
Що краще УЗД чи МРТ органів калитки (мошонки)?
Для отримання інформації про стан калитки застосовуються різні дослідницькі методи, серед яких: УЗД і МРТ. Кожен має свої переваги та різні застосування для діагностики проблем з калиткою.
Що видно на УЗД калитки?
Ультразвукове дослідження калитки – діагностична процедура, за допомогою якої можна оцінити розміри та ехогенність цієї ділянки, дослідити стан яєчок, придатків яєчок, мошонкових стінок, сім’яних канатиків, кровоносних судин, виявити відхилення від норми та можливі захворювання (гідроцеле, варикоцеле, новоутворення, перекрут яєчка, пахову грижу тощо).
Коли треба робити УЗД калитки?
УЗД калитки призначають за наявності наступних показань:
Біль у калитці гострого або хронічного характеру.
Наявність пальпованого новоутворення.
Збільшення розмірів калитки або її асиметрія.
Підозра на варикоцеле (особливо при обстеженні з приводу безпліддя).
Підозра на гідроцеле або гематоцеле.
Травматичне пошкодження калитки.
Підозра на крипторхізм (неопущене яєчко).
Оцінка кровотоку яєчок.
Безпліддя чоловіків.
Підозра на інфекційно-запальні процеси (епідидиміт, орхіт).
Контроль динаміки стану після операційного втручання.
Чому вірити УЗД чи МРТ?
Як правило, першочергово призначається саме УЗД калитки, адже це швидкий, неінвазивний та повністю безпечний метод дослідження стану калитка. За допомогою використання ультразвукових хвиль можна візуалізувати більшість поширених патологій (гідроцеле, варикоцеле, перекрут яєчка, пухлини, епідидиміт, орхіт) та оцінити кровообіг у цій ділянці.
МРТ же, суть якої полягає у застосуванні магнітного поля та радіочастотних хвиль, призначається переважно тоді, коли результати УЗД недостатні та потрібна детальніша інформація для дослідження складних випадків. Загалом, МРТ краще візуалізує м’які тканини та структуру пухлин.
Отже, обидва діагностичні методи є високоінформативними: все залежить від складності показань та мети дослідження.
Як проводять УЗД калитки?
УЗД калитки проводять наступним чином: пацієнт займає положення лежачи, тоді як лікар наносить спеціальний гель на калитку та водить датчиком по досліджуваній ділянці, водночас досліджуючи зображення на моніторі.
Триває така процедура приблизно 15-20 хвилин. Це швидкий та безпечний діагностичний метод, який до того ж не має протипоказань (окрім наявності відкритих ран чи інфекційних уражень шкіри у цій ділянці) та особливих правил підготовки: пацієнту лише потрібно дотримуватися правил гігієни перед дослідженням.
У медичному центрі «Юнімед» у Запоріжжі ви можете записатися на УЗД калитки за доступною ціною. Усі процедури проводяться на сучасному обладнанні досвідченими лікарями-діагностами, які завжди з особливою увагою ставляться до запиту кожного пацієнта.
Читати повністю
Жировий гепатоз (стеатоз печінки): основні симптоми та причини
Жировий гепатоз, який також називають жировою інфільтрацією печінки чи стеатозом печінки, – це хронічне захворювання, яке виникає через накопичення жирових відкладень у клітинах печінки. У нормі печінка має у собі певну кількість жиру, проте через певні фактори може порушитися його синтез та утилізація.
Вплинути на розвиток такого захворювання можуть наступні фактори:
Відсутність фізичної активності.
Підвищений рівень холестерину в крові.
Отруєння печінки через тривале надмірне вживання алкоголю чи певних лікарських препаратів.
Неправильна робота щитоподібної залози, надлишкова вага.
Генетична схильність.
Цукровий діабет.
Як виявляє себе жировий гепатоз?
Часто спочатку таке захворювання має майже безсимптомний перебіг, проте через певний час у разі відсутності лікування воно може призвести до тяжких наслідків: цирозу, печінкової недостатності чи фіброзу.
Тож хворі на початкових стадіях можуть відчувати слабкість, нудоту, важкість у печінці та больові відчуття у цій ділянці. Вже на останній стадії розвитку жирового гепатозу виникають такі симптоми, як пожовтіння шкіри, склер очей, поява висипань на шкірі, асцит тощо.
Як діагностувати?
Для діагностики такого захворювання потрібно звернутися до гастроентеролога чи гепатолога. Як правило, спеціалісти призначають лабораторний аналіз крові, калу, а також УЗД органів черевної порожнини, МРТ чи КТ.
Проведення ультразвукової діагностики дозволяє лікарю дослідити анатомічні особливості органу, виявити збільшення його розміру, зміни в будові, наявність новоутворень чи кальцинатів.
У медичному центрі «Юнімед» у Запоріжжі ви можете записатися на УЗД органів черевної порожнини або МРТ, яке проводиться висококваліфікованими фахівцями, що використовують преміальне обладнання для досягнення найвищої точності результатів.
Що зробити, щоб усунути жировий гепатоз печінки?
Основна мета лікування такого захворювання полягає в виключенні факторів, які спричиняють порушення обмінних реакцій, тож всі заходи спрямовані на відновлення тканин печінки та усунення токсичного впливу.
Лікарі призначають гепатопротекторні та жовчогінні препарати, а також вітамін Е, аскорбінову кислоту, вітамін B2 та ніацин.
Дотримання всіх вказівок лікаря допоможе хворому повернутися до повноцінного життя. Проте необхідно вести здоровий спосіб життя, налагодити режим сну, мати баланс між відпочинком та роботою, позбавитися шкідливих звичок і постійно слідкувати за своїм станом.
Жировий гепатоз печінки може призвести до загострення холециститу, панкреатиту, печінкової недостатності, гіпертонії, низького імунітету, тож надзвичайно важливо вчасно отримати медичну допомогу для усунення захворювання та можливих ускладнень.
Профілактика виникнення жирового гепатозу передбачає:
Виключення та обмеження вживання алкогольних напоїв.
Дотримання спеціальної дієти, основними принципами якої є вживання білків до 120 г на добу, а також достатня кількість сиру, каш, фруктів і овочів в раціоні.
Вакцинацію від гепатиту.
Регулярні медичні огляди.
Читати повністю