Протрузії міжхребцевого диска на МРТ
Протрузія міжхребцевого диска – це патологічний стан, при якому стінка міжхребцевого диска деформується та зміщується в канал хребта при чому фіброзне кільце залишається цілісним. Причиною виникнення цієї патології є певна стадія розвитку остеохондрозу, що в результаті призводить до дегенеративних та дистрофічних процесів всередині міжхребцевих дисків. Зокрема, відбувається зневоднення ядра диска та погіршення його еластичності. Як правило, найчастіше протрузія міжхребцевого диска може локалізуватися в попереко-крижовому відділі хребта через найбільше на нього навантаження, а також у шийному та грудному.
Обов’язковим етапом для виявлення такого патологічного стану є проведення МРТ, що дозволяє точно візуалізувати усі сегменти хребта. Протрузія міжхребцевого диска є серйозним захворюванням, яке може призвести до втрати працездатності та безлічі ускладнень, отож своєчасна діагностика є надзвичайно важливою.
Ознаки протрузії дисків
Прояви протрузії міжхребцевих дисків залежать від її розмірів та місця локалізації. Зміна положення диска призводить до великого навантаження на канал спинного мозку, отож хворий може відчувати біль через пошкодження диска, зв’язок та спазму м’язів. До того ж людина може мати больові відчуття та дискомфорт, що поширюються по нервових волокнах та нервах. Проте варто пам’ятати, що лише досвідчений лікар може точно визначити діагноз і призначити дієву схему лікування.
Причинами розвитку такої патології є старіння організму людини, через що структури хребта втрачають свою еластичність, зволоженість та міцність. Також варто згадати супутні фактори, які можуть призвести до виникнення протрузії:
Велике фізичне навантаження. До групи ризику потрапляють люди, чия професія чи вид діяльності вимагають високої фізичної активності.
Розлади обміну речовин (цукровий діабет, гіпотиреоз) та надмірна вага.
Малорухливий спосіб життя. М’язовий корсет втрачає свій тонус через недостатню фізичну активність.
Незбалансоване харчування, нестача кальцію в раціоні.
Захворювання внутрішніх органів.
Викривлення хребта.
Генетична схильність до захворювань кісток та м’язів.
Симптоми протрузії міжхребцевого диска
Про наявність протрузії міжхребцевого диска можуть свідчити наступні симптоми:
Хронічний больовий синдром у попереку, шиї, між лопатками, в грудній клітці.
Обмежена фізична активність, швидка втома, зниження працездатності.
Слабкість у м’язах.
Оніміння, поколювання, тремтіння ніг або рук.
Біль під час дихання, повертання голови, повороту корпуса.
Стадії та види кили диска в хребті
Будь-яке випинання диска, то вже є кила диска. Ступінь випинання та його форма поділяють їх на протрузію та екструзію. Екструзія, то більш тяжка форма кили диска. Вона характеризується зазвичай порушенням цілісності фіброзного кільця міжхребцевого диска та випинанням внутрішнього вмісту пульпозного ядра назовні, останнє може частково стримуватись поздовжньою зв’язкою. Відмінність від протрузії в тім, що основа протрузії ширша, ніж відстань між краями фрагмента диска, що випав. При екструзії навпаки: відстань між краями фрагмента диска ширше, ніж його основа. Також при екструзії фрагмент диска може зміщуватися вище або нижче рівня диска – це називається фрагментація кили або фрагментована кила. При відриві частки ядра, то вже буде секвестрована кила. Такі ускладнені кили як правило мають виражений больовий прояв, призводять до порушення функціонування певних частин та органів людини. Тому треба вчасно звертатись до лікарів при підозрі на проблеми у хребті, всі патології якого можна з успіхом та на ранніх стадіях діагностувати за допомогою МРТ.
Читати повністю
Артроз та артрит: у чому різниця?
Багато хто плутає такі поширені захворювання, як артрит та артроз, які мають схожу симптоматику, проте різняться характером розвитку запального процесу. Хоча обидві недуги пов’язані з патологіями суглобів, ототожнювати ці два медичні поняття не є доцільним. Варто розмежовувати терміни «артрит» та «артроз», адже між ними є суттєва різниця, що полягає у масштабі та локалізації запалення частини організму людини.
Ці базові знання допоможуть зрозуміти природу цих двох захворювань суглобів, дізнатися про найпоширеніші симптоми, причини виникнення та методи діагностики. Проте варто пам’ятати, що лише лікар може визначити точний діагноз та призначити ефективну схему лікування. Отож, чим відмінні артроз та артрит?
Що таке артроз?
Артроз – це хронічна патологія, що спричиняє руйнування хрящової пластини суглоба, що прилягає до зони з’єднання кісток. Таке захворювання негативно впливає лише на правильне функціонування суглоба, призводячи до його деформації, витончення та повільного руйнування. У медичній практиці найчастіше зустрічається артроз колінного та кульшового суглобів, хоча ураженим може стати будь-який суглоб у нашому тілі. Зокрема, люди віком 45-50 років перебувають у найбільшій зоні ризику.
Що таке артрит?
Термін «артрит» насамперед означає запальний процес, що може бути проявом системного захворювання і стосуватися не тільки суглобів, а й серця, печінки та нирок. Це захворювання може виникнути внаслідок інфекції, неправильної роботи імунної системи або порушення обміну речовин. Отож, головна відмінність між двома найменуваннями хвороби, полягає у тому, що артроз уражує лише суглоби, тоді як при артриті може бути ураження інших органів.
Причини, симптоми та діагностика артриту та артрозу
Основна причина виникнення артрозу полягає у неспроможності суглоба витримати навантаження. До того ж вплинути на розвиток цього захворювання можуть:
Хвороби ендокринної системи (діабет, ожиріння, надлишкове продукування гормонів щитоподібною залозою).
Різні травми: вивихи, переломи, забої, розриви зв’язок.
Запальні процеси в організмі.
Вроджені аномалії: плоскостопість, дисплазія, різна довжина ніг.
Переохолодження.
Найпоширенішими симптомами артрозу є:
Хруст у суглобах.
Скутість, обмеження рухливості особливо зранку або після інтенсивного фізичного навантаження.
Сильний біль у суглобах, який посилюється через зміну погодних умов.
Деформація пальців на руках та ногах.
Перебіг артрозу є майже непомітним на ранніх стадіях, тож посилення больових відчуттів є серйозною причиною звернутися до лікаря.
Що стосується артриту, то він може виникнути внаслідок:
Постійних переохолоджень.
Інфекційного ураження організму.
Травмування суглобів.
Порушення обміну речовин, гормональних розладів.
Постійного впливу алергенів.
Серед симптомів артриту виділяють:
Різкий біль у суглобах під час руху або в стані спокою.
Почервоніння шкіри у зоні суглоба.
Набряклість суглоба, навколосуглобових тканин та зв’язок.
Гіперемія шкіри, що супроводжується підвищенням температури.
Кон’юнктивіт.
Озноб та загальна слабкість у тілі.
Скутість рухів зранку.
Артрит теж проявляється не одразу, проте особливо відчутним буде сильний біль після фізичних навантажень та скутість рухів.
Обидві патології спричиняють великий дискомфорт та суттєво впливають на якість життя людини, але дотримання усіх вказівок фахівця та різні профілактичні заходи допоможуть мінімізувати відчутність захворювань. Для правильного визначення діагнозу необхідно звернутися до лікаря-ревматолога, який ретельно огляне уражену ділянку, проаналізує всі симптоми, оцінить характер перебігу хвороби та призначить певні медичні обстеження для отримання детальної інформації про стан суглоба.
У медичній практиці застосовується низка ефективних діагностичних процедур, серед яких:
Магнітно-резонансна томографія.
Ультразвукова діагностика.
Комп’ютерна томографія.
Загальний аналіз сечі.
У медичному центрі «Юнімед» ви можете записатися на вище деякі перелічені діагностичні послуги, результати яких є важливими для призначення ефективної схеми лікування.
Читати повністю
Гастроскопія: що показує, як проводиться?
Для діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту та обстеження органів травної системи лікарі застосовують багато методів, одним з найінформативніших з яких є гастроскопія. Завдяки цьому методу обстеження фахівець може отримати необхідні дані про стан внутрішніх органів, аби визначити правильний діагноз та обрати ефективну схему лікування. Отож у чому полягає суть гастроскопії та яку інформацію можна дізнатися за допомогою цього способу діагностики?
Що таке гастроскопія?
Гастроскопія – це ендоскопічне обстеження верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, яке здійснюється за допомогою гастроскопа – спеціального медичного приладу, який виглядає як трубка, оснащена оптичною системою. Зокрема, під час проведення гастроскопії лікар детально вивчає особливості стравоходу, його слизової оболонки, шлунку та дванадцятипалої кишки.
Таке обстеження необхідне для виявлення різних захворювань травної системи, таких як гастрит, виразка шлунку, езофагіт, дуоденіт. До того ж гастроскопію застосовують при підозрі на наявність новоутворень або внутрішньої кровотечі.
Гастроскопія як метод дослідження шлунково-кишкового тракту
Гастроскопія, як метод вивчення особливостей органів шлунково-кишкового тракту, вирізняється з-поміж інших діагностичних методів своєю високою інформативністю та безпечністю. Показаннями до здійснення обстеження є захворювання травної системи, шлунково-кишкові кровотечі, а також недостатня інформативність іншої діагностичної процедури.
Хоча пацієнт може відчувати неприємні відчуття під час процедури, проте цей спосіб дозволяє отримати точну інформацію про стан внутрішніх органів, що є запорукою призначення ефективного лікування. Здійснення гастроскопії допоможе виявити різні захворювання на ранній стадії або ж запобігти їхньому розвитку, вчасно визначивши діагноз та застосувавши необхідні заходи під контролем лікаря для поліпшення стану здоров’я.
Кількість процедур необмежена, оскільки гастроскопія не має негативного впливу на здоров’я людини та вкрай рідко призводить до ускладнень.
Як відбувається гастроскопія?
Стандартне проведення гастроскопії полягає у введенні в рот пацієнта трубки гастроскопа. Для цього пацієнту, в положенні лежачи, необхідно затиснути зубами спеціальну капу. Варто розслабити м’язи та дихати лише носом. Протягом 7-15 хвилин лікар-ендоскопіст оцінює стан стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки. За потреби можна зафіксувати зображення на знімках, аби мати змогу проаналізувати їх ще раз.
Гастроскопія також може здійснюватися під місцевою анестезією або в стані медикаментозної седації (сну). У першому випадку процедура триває не більше 10 хвилин. Якщо ж, спираючись на певні показання або за особистим бажанням пацієнта, ендоскопія проводиться уві сні, то анестезіолог ретельно обирає препарат та контролює стан пацієнта протягом усієї процедури. Одразу після вилучення гастроскопа, пацієнт прокидається, а для повного відновлення необхідно 15-20 хвилин.
Підготовка до гастроскопії
Підготовка до здійснення гастроскопії вимагає дотримання декількох правил:
Зміни в харчуванні. Пацієнту необхідно за три дні до проведення обстеження вилучити з раціону продукти, які провокують підвищене газоутворення. Також важливо харчуватися невеликими порціями 4-5 разів на день, не переїдати та підтримувати водний баланс в організмі.
Відмова від куріння, адже нікотин стимулює діяльність шлунково-кишкового тракту.
Обмежити вживання їжі перед процедурою. Якщо гастроскопія запланована зранку, то останнє приймання їжі повинно бути ввечері. У випадку, якщо гастроскопія проводиться у другій половині дня, то дозволяється випити солодкий чай, але щонайменше за 6 годин до здійснення процедури. Дотримання цих правил необхідне, адже наявність їжі у шлунку унеможливлює отримання достовірної інформації про стан внутрішніх органів.
Пацієнту обов’язково варто повідомити лікаря про хронічні захворювання, наприклад діабет або алергічні реакції на певні препарати. Також варто зауважити, що проведення гастроскопії заборонене, якщо пацієнт має серцеву або дихальну недостатність та нестабільний стан.
Читати повністю
Аневризма на МРТ
МР-томографія дуже часто застосовуються для обстеження та аналізу м’яких тканин людини. МРТ також є одним із найінформативніших методів дослідження судин. Магнітно-резонансна ангіографія (МРА) – це обстеження кровоносної системи в особливому режимі без використання контрастних речовин. МР-ангіографію застосовують для виявлення різних патологічних змін судин, і навіть визначення такого захворювання, як аневризма артерій мозку. Ця аномалія в судинній структурі вважається головною причиною розладу мозкового кровообігу, що призводить до виникнення геморагічного інсульту. Вчасне обстеження аневризми, шляхом МР-ангіографії, може допомогти зберегти життя пацієнту.
Що ж таке аневризма артерій головного мозку?
Аневризма це збільшення частини артерії, що веде до порушення циркуляції крові. Утворюється випинання, коли судинна стінка змінює свою конфігурацію. Ця патологія дуже небезпечна і полягає у відсутності явних симптомів. Лікарі кажуть, що аневризма – це «бомба уповільненої дії». Згодом судинні стінки розширюються, у разі цього збільшується обсяг випинання і відбувається компресія навколишніх тканин. Поступово оболонка аневризми стає тоншою і спричиняє крововилив у мозок (геморагію). Внаслідок гострого порушення кровообігу пацієнт може отримати непоправну шкоду. МРТ діагностика дуже добре візуалізує аневризму, таким чином цей метод найчастіше використовується для виявлення даної патології.
Симптоми при аневризмі артерій головного мозку
Аневризма починає проявляти себе, коли збільшується в обсязі випинання, при незначних розширеннях судин симптоматики як такої немає. На аневризму мозку може вказувати таке:
головний біль, запаморочення;
шум у голові, вухах;
порушення пам’яті;
біль в очах;
відхилення в поведінці (занепокоєння, дратівливість, агресивність);
знижується концентрація уваги.
Велике випинання викликає здавлення прилеглих ділянок головного мозку, яке проявляється як:
почуття туману перед очима;
страх світла;
оніміння лиця;
зниження чутливості кінцівок;
судоми.
Коли трапляється розрив аневризми, пацієнт скаржиться на раптовий і дуже сильний головний біль. З’являється асиметрія обличчя, порушується мова, можуть з’явитися зорові розлади, мимовільне скорочення м’язів, нудота, блювання, розлад свідомості, параліч.
Як виглядає аневризм артерій головного мозку на знімку МРТ
МРТ показує такі ознаки патології збільшення церебральної артерії:
– форма випинання може бути округлою, веретеноподібною або овальною;
– примикає до стінки судини чи ні;
– аневризм подає низький сигнал, який забарвлений у темний колір (гіпоінтенсивний) при всіх режимах сканування.
Причини появи аневризми головного мозку
Процес розвитку цього захворювання пов’язаний із такими причинами:
– спадкова схильність;
– підвищений артеріальний тиск;
– атеросклероз церебральних судин;
– черепно-мозкова травма;
– перенесені інфекційні хвороби;
– куріння.
Аневризми артерій мозку з’являються внаслідок обмеженої аномалії стінок судин. Причина полягає у підвищеному внутрішньопросвітному тиску судин. Внаслідок цих факторів слабка стінка судини розтягується.
МР-ангіографія артерій головного мозку в медичному центрі «Юнімед», міста Запоріжжя, дозволяє з’ясувати локалізацію судинних аномалій, визначити розміри аневризм, виявити наявність тромбу.
Читати повністю