Сечокам’яна хвороба – прихована небезпека

Сечокам’яна хвороба – це найчастіша причина звернень в урологічній практиці. Про дану патологію йде мова тоді, коли в органах сечовидільної системи відбувається утворення конкрементів. Потрібно пам’ятати, що в здоровій нирці камінь не формується. Схильність до сечокам’яної хвороби передається у спадок. Статистичні дані дають невтішну характеристику щодо високої ймовірності рецидивів. За умов відсутності правильного лікування, ризик повторного каменеутворення протягом року досягає 10%, а в проміжку 5 років – 50%! В останні роки реєструється збільшення кількості звернень з приводу даної патології. Це пов’язано з умовами сучасного суспільства: малорухливий спосіб життя, погіршення екології, одноманітне харчування, велика кількість білкових основ у продуктах харчування та їх неправильна термічна обробка, які призводять до дисбалансу фосфорно-кальцієвого обміну. Внаслідок порушення обміну речовин, відбувається процес кристалізації солей з сечі. Згодом кристали наростають один на одного, формуючи, таким чином, камінь з ядром усередині. За своїм хімічним складом, щільністю і кольором, камені діляться на оксалатні, фосфатні, уратні і цистинові. Найчастіше у пацієнтів зустрічаються змішані за структурою камені, коли ядро ​​містить один вид мінералізації, а оболонка інший. Ускладнюють проблему каменеутворення часті інфекції сечовидільної системи, оскільки продукти життєдіяльності більшості мікроорганізмів викликають зміщення pH сечі в бік злуження, а це призводить до більш швидкого формування каменів.

Розмір каменю не завжди впливає на клінічну картину захворювання. У разі нормального відтоку сечі посечовому тракту пацієнт може не відчувати жодного дискомфорту. Бувають випадки, коли конкремент, не досягаючи великого розміру, самостійно і безсимптомно виводиться з сечею. Прояви сечокам’яної хвороби в першу чергу залежать від місця розташування каменя, від зниження функції нирки, внаслідок порушення відтоку сечі з неї і, як наслідок, наявності приєднання запального процесу.

Найбільш типовими клінічними симптомами сечокам’яної хвороби є: ниркова колька у вигляді болю різної інтенсивності і локалізації, кров у сечі, відходження конкрементів, труднощі при сечовипусканні, аж до гострої затримки сечі. Ниркова колька – це найпоширеніша скарга, зустрічається у 80% хворих на сечокам’яну хворобу. Вона буває настільки сильною, що може супроводжуватися блювотою, ознобом і підвищенням температури тіла. Характеризується раптовим початком, має нападоподібний перебіг, періоди інтенсивного болю змінюються короткочасним полегшенням. Поширюється біль від нирки вниз по ходу сечоводів, у багатьох пацієнтів віддає в пах. Характерна неспокійна поведінка хворого, неможливість знайти те положення, яке б полегшувало хворобливий стан. Якщо камінь рухається по сечоводу, біль може переміщуватися в нижню частину живота, статеві органи і внутрішню поверхню стегон. Нерідко пацієнти скаржаться на часті поклики до сечовипускання.

При появі ознак сечокам’яної хвороби варто негайно звернутися за допомогою до уролога. Тільки лікар зможе виділити головні симптоми захворювання, грамотно їх проаналізувати і призначити спектр обстежень, необхідних для вибору правильної тактики лікування. Лабораторні дослідження загального аналізу крові та сечі надають інформацію про вираженість запального процесу, наявність червоних елементів крові в сечі. УЗД діагностика дає можливість виявити сам камінь, побачити його розмір і визначити локалізацію конкремента по ходу сечовивідних шляхів. Рентгенівське дослідження і комп’ютерна томографія визначають місце розташування і склад каменя.

Тільки досвідчений лікар зможе правильно оцінити всі отримані дані і вибрати оптимальний метод лікування недуги. Якщо не застосувати належних заходів, сечокам’яна хвороба може призвести до розвитку запального процесу і, як наслідок, до втрати нирки.

Пройти лабораторне та ультразвукове обстеження на наявність сечокам’яної хвороби в Запоріжжі можна в медичному центрі «Юнімед». Запис за телефонами:

 +38 (061) 220-10-72, +38 (097) 181-34-34, +38 (066) 181-34-34.