Статті

Пошкодження м’яких тканин зустрічаються дуже часто, вони займають до 50% усіх травм. При цьому найбільшу питому вагу займають удари, розтягнення і розриви. Такі травми можна отримати як при професійних заняттях спортом, так і в побуті. Розрив зв’язки виникає в разі, якщо сила, прикладена до її розтягування, перевищує її еластичні можливості. Розриви м’язів можуть відбутися також при їх сильному натягу або в момент удару по напруженому м’язу. Діагностика розривів м’язів і зв’язок здійснюється фахівцями за допомогою сучасного обладнання. Діагностика розривів м’язів і зв’язок Найчастіше зустрічаються неповні розриви, а от повний розрив м’яза вважається унікальною травмою. Діагностика розривів м’язів і зв’язок можлива лише фахівцями з багатим клінічним і діагностичним досвідом. Вони зможуть правильно діагностувати таку патологію. Підозра на розрив м’яза або зв’язки є прямим показанням для проведення магнітно-резонансного дослідження. МРТ відмінно зарекомендувала себе в обстеженні пацієнтів з патологією опорно-рухового апарату. Тому що цей вид діагностики дозволяє візуалізувати м’які тканини, суглоби і сухожилля. Лікарі медичного центру Юнімед надають повну та професійну інформацію про наявність пошкоджень, що дозволяє почати своєчасне і правильне лікування. Пізня діагностика і внаслідок цього неправильне лікування розривів м’язів і зв’язок сприяють розвитку вторинних ускладнень. Такими є дистрофії і різні форми нестабільності суглобів, лікування яких тривале і недешеве. При цьому прогнози відновлення і повернення якості життя пацієнтів істотно гірші, ніж у разі надання грамотної допомоги в гострому періоді травми. Ступені тяжкості розривів м’яких тканин: I ступінь (розтягнення): видно розриви окремих волокон, дрібнокрапчасті внутрішньотканинні крововиливи, набряк, проявляється збільшенням обсягу м’яза і зміною характеристик сигналу від даних структур. II ступінь (неповний розрив): візуалізується пошкодження деяких частин волокон з вираженими внутрішньотканинними крововиливами, але зі збереженням цілості зв’язки, сухожилля або м’яза. Виявляється більш вираженими змінами МР-сигналу від м’яза  та перифасціальних скупчень рідини. При часткових розривах визначаються неповні дефекти сухожилля у вигляді ділянок зміни сигналу. III ступінь (повний розрив): характеризується розбіжністю розірваних кінців, вираженою гематомою на місці розриву і повним порушенням функції.При повних розривах виявляються повні дефекти зв’язок і сухожиль з розбіжністю рештків на 1-3 см і рідиною в місці розриву. Діагностика розривів м’язів і зв’язок. Характерні ознаки На серіях зображень розриви м’яких тканин проявляються характерними ознаками: збільшенням об’єму та порушенням нормальної структури м’язів; гематомою та дифузним набряком у місці пошкодження; скупченням рідини в глибоких міжм’язових порожнинах. Таким чином, висока чутливість сучасного обладнання робить МРТ найціннішим методом діагностики травматичних пошкоджень зв’язок і м’язів. На нашому сайті можна ознайомитись з цінами на МРТ

Шановні колеги, друзі та любі українці! З нагоди святкування Дня медичного працівника, колектив нашого медичного центру спільно з нашими колегами та партнерами з Центру МРТ суглобів та Центру компьютерної томографії «Преміум», хоче привітати всіх без винятку громадян з цим важливим професійним святом. Адже цей день стосується кожного з нас, оскільки якісна та доступна медицина в країні – це запорука здорового та щасливого суспільства. Хочемо запевнити всіх, що Україна має всі можливості для надання якісної медичної допомоги, що не поступається жодній іншій країні світу. В нашій державі працюють десятки тисяч відданих своїй роботі лікарів, фельдшерів, медичних сестер та акушерів, які назавжди пов’язали своє життя з медициною та залишаються вірними своїй справі навіть подекуди нехтуючи власним часом, сім’ями та достатком. Ми маємо нове покоління талановитої та амбіційної молоді, яка обрала зовсім нелегкий шлях здобуття медичної освіти та готова будь-якою ціною назавжди позбавити країну сумної медичної статистики. Ми маємо сотні тисяч небайдужих громадян, які вже сьогодні визначились з баченням української медицини майбутнього та виступають рушійною силою позитивних змін. Нарешті, сьогодні, як ніколи раніше, ми маємо сподівання. Сподівання на прийняття виключно виважених та відповідальних рішень з реформування медичної галузі, де на першому місці буде турбота про пацієнтів та повага до самовідданості медичних працівників. Ми бажаємо всім нам, громадянам найкращої країни світу, вже у найближчому майбутньому відчути гордість за якість нашої медицини. Бажаємо кожному з нас бути впевненими у надійному захисті нашого здоров’я саме в нашій країні. Водночас, дякуємо всім вам за конструктивну критику, розуміння та слова вдячності за нашу роботу та зичимо вам здоров’я! З Днем медичного працівника!

Чудова властивість нашого мозку – здатність до запам’ятовування і навчання. Пам’ять дозволяє нам накопичувати, утримувати і відтворювати інформацію протягом усього життя. Але що робити, якщо ця здатність починає підводити? На зниження пам’яті скаржаться як літні, так і молоді пацієнти. Ви помітили у себе труднощі при згадуванні імен та місць, призначених зустрічей? Отже, є привід звернутися до фахівця. Давайте розглянемо, які бувають порушення пам’яті – причини, діагностика, лікування. Причини порушення пам’яті Найчастіша причина порушень пам’яті – це збій в організації активуючої взаємодії між корою головного мозку і гіпокампом. У більшості людей це викликається перевтомою, впливом стресу, старінням. Цьому передує виражений церебральний атеросклероз і дистрофічні порушення у мозковій паренхімі, що викликають тимчасову або постійну енцефалопатію. Таким пацієнтам стає складно запам’ятати нову інформацію, страждає також здатність до концентрації уваги, знижуються розумові здібності. Також на погіршення короткочасної і довгострокової пам’яті скаржаться пацієнти з деменцією. Це широка група дегенеративних захворювань, яка включає хворобу Альцгеймера, хворобу Піка, енцефалопатію Гайя-Верніке і багато інших. Крім того, вони відчувають труднощі при виконанні звичних дій – наприклад, при поводженні з грошима, орієнтуванні на знайомій місцевості, виконанні різних побутових або професійних маніпуляцій. Порушення пам’яті здатне викликати застосування деяких лікарських препаратів (антидепресантів, опіатів, нейролептиків, транквілізаторів, седативних). Це відбувається при самостійному підвищенні дози препарату або уповільненні його виведення з організму (наприклад, при порушенні функції печінки або нирок). Також причинами різних видів порушень пам’яті є черепно-мозкові травми, пухлини різної локалізації, судинні патології, інфекційні захворювання, що вражають центральну нервову систему, хронічний алкоголізм (так званий корсаковський синдром), наркоманія. Діагностика для пацієнтів із розладами пам’яті: ретельне проведення специфічних клінічних тестів, що дозволяють визначити вид порушення пам’яті; МРТ головного мозку та орбіт; електроенцефалограма; дуплексне сканування брахіоцефальних артерій; дослідження очного дна. Лікувальні заходи для корекції порушень пам’яті включають в себе: специфічне лікування основного захворювання, яке стала причиною погіршення пам’яті; нормалізацію режиму праці та відпочинку; уникнення стресів, перевтоми, відновлення повноцінного сну; уникнення вживання алкоголю, відмову від куріння; достатню фізична активність, щоденні прогулянки на свіжому повітрі; рекомендовано приділяти час інтелектуальному навантаженню – навчанню, читанню книг, аналізу та застосуванню нової інформації; застосування мнемотехнік – спеціальних прийомів, які полегшують запам’ятовування інформації. Ведення здорового способу життя, наявність помірних фізичних навантажень, активне соціальне життя сприяють поліпшенню мозкового кровообігу і профілактиці погіршення пам’яті.

Дослідження молочних залоз – мамографія. Це розділ медичної діагностики, що займається неінвазивними дослідженнями молочної залози. Розрізняють цілий ряд методів дослідження. Кожен з цих методів має свої переваги і недоліки. Методи дослідження: Рентгенівська мамографія. Ультразвукова мамографія. Магнітно-резонансна мамографія. Щоб оцінити інформативність різних видів досліджень, давайте розберемося в особливостях цих методів. Рентгенівська мамографія Здійснюється спеціальним апаратом – мамографом. Процедура відрізняється простотою, високою швидкістю проведення та низькою ціною. При цьому знімки робляться лише в двох проекціях. Цей метод найчастіше призначається для профілактичного огляду. Оскільки він є більш доступним для пацієнтів. Він дозволяє визначити рак на ранніх стадіях, щільні вузли, метастази. За рекомендацією ВООЗ цей метод не можна застосовувати жінкам до 40 років. Він рекомендований у якості обов’язкового дослідження для жінок після менопаузи і не частіше одного разу на рік через шкідливість рентгенівського опромінення. Ультразвукова мамографія За своєю інформативністю метод не поступається рентгенівській мамографії. В основі методу лежить використання ультразвукових хвиль, а не рентгенівського випромінювання. Дослідження молочних залоз за допомогою цього методу абсолютно безболісне. За допомогою УЗД добре проглядаються кальцинати, вогнища ущільнення, різні дисплазії. При проведенні УЗД зручно оцінювати кровоплин в тканинах грудей. Біопсію також проводять під контролем УЗД. Ультразвук є основним методом дослідження молочних залоз під час вагітності, в період годування груддю, для жінок молодого віку і дітей. Магнітно-резонансна мамографія Це високоспецифічна, інформативна методика дослідження структури молочної залози. На знімках томографії чітко видно навіть незначні новоутворення і нові судини навколо вогнища раку. При введенні контрастної речовини і в міру її накопичення в тканинах можна спостерігати, чи є якісь патологічні вогнища. Таким чином, можна диференціювати нормальну тканину від злоякісно зміненої. Дуже важливо дане дослідження проводити в певний період менструального циклу. Бажано з 5 по 12 день. У другій фазі циклу починаються гормональні зміни структури молочної залози, посилюється кровоплин. Відповідно, можуть бути хибно-позитивні результати. Ще один плюс томографії – відсутність променевого навантаження. При МРТ є можливість визначити чіткі критерії злоякісного новоутворення, виявити рак на ранніх стадіях (розміром 3-5 мм в діаметрі), оцінити стан оточуючих органів, лімфовузлів. При проведенні МРТ-мамографії немає необхідності «розчавлювати» залозу, викликаючи біль у пацієнтки, як це відбувається при рентгенівській мамографії. Під час дослідження пацієнтка лежить на животі в тунелі томографа. Процедура займає до 40 хвилин. У процесі дослідження отримують близько 500-800 зображень в 3-х проекціях, що значно полегшує діагностику. Розглянувши особливості різних методів однозначно відповісти, який з них краще, неможливо. У будь-якому випадку вибір методу дослідження буде залежати від лікуючого лікаря, який враховуватиме всі чинники. Краще використовувати кілька методів діагностики. Вони будуть доповнювати один одного при комплексному обстеженні, для отримання вичерпної картини.

З 27 лютого по 3 березня 2019 року у Відні (Австрія) проходив Європейський конгрес радіології, що зібрав у цьому році рекордну кількість учасників – понад 30 тисяч. Місцем проведення було обрано виставковий центр Austria Center Vienna з прекрасно організованою інфраструктурою. У 2019 році в програму конгресу додали ще 3 спеціальних локації: Вежу DC, Tech Gate і DC Box. Всі локації перебували в пішій доступності один від одного і неподалік від станції метро. Європейський конгрес радіології – щорічний науковий захід, де зустрічаються тисячі передових фахівців, обговорюються медичні інновації, представляються новинки медичного обладнання. Як правило, конгрес проходить у Відні щорічно в кінці лютого або на початку березня. На сьогоднішній день це одне з наймасштабніших і інноваційних подій в Європі в області медицини. Організатором ECR є Європейське товариство радіологів, засноване в 2005 році в результаті об’єднання Європейського конгресу радіологів та Європейської асоціації радіологів. Європейське товариство радіологів – це некомерційна і аполітична організація, створена для об’єднання інтересів фахівців-радіологів з усього світу. На сьогодні товариство налічує понад 8 тисяч членів і є одним з найбільших у світі. 25-й Європейський конгрес радіології відвідали лікарі медичного центру «Юнімед»: Ольга Науменко, Ніна Хлистун і Вікторія Пономаренко. Наші фахівці обмінялися досвідом і знаннями з колегами з інших країн, взяли участь в майстер-класах з рентгенології і магнітно-резонансної томографії зокрема, прослухали ряд лекцій і доповідей, а також відвідали виставку сучасного діагностичного медичного обладнання. Отримувані на подібних заходах досвід і знання дозволяють лікарському складу МЦ «Юнімед» відповідати високим світовим стандартам у галузі медичної візуалізації, а також надавати послуги на максимально можливому високому рівні. Щиро сподіваємося залишатися не просто корисними в постановці діагнозів при наданні послуг магнітно-резонансної томографії та ультразвукової діагностики, але і, виконуючи дані послуги, продовжувати відповідати найбільш передовим європейським стандартам. Здоров’я безцінне – довіряйте кращим! ® #gallery-1 { margin: auto; } #gallery-1 .gallery-item { float: left; margin-top: 10px; text-align: center; width: 33%; } #gallery-1 img { border: 2px solid #cfcfcf; } #gallery-1 .gallery-caption { margin-left: 0; } /* see gallery_shortcode() in wp-includes/media.php */

Серце вважається досконально вивченим медиками і вченими органом людського тіла, а сучасна медицина творить справжні дива в сфері кардіології. Однак серцево-судинні захворювання продовжують залишатися однією з головних причин смертності в нашій країні, та й в усьому світі. Причин тому багато (нездорове харчування, надмірна вага, шкідливі звички, малорухливий спосіб життя, екологія, спадковість), однак головною залишається одна – нехтування власним здоров’ям. Більшість людей, навіть вступаючи в вік «зони серцевого ризику» (після 40-45 років), не тільки не змінюють звичний спосіб життя, а й ігнорують обов’язкову профілактику. Світові кардіологи склали топ-5 досліджень серця, які обов’язково варто проходити щорічно після 40 років або в більш ранньому віці, якщо ваш спосіб життя далекий від здорового (або є інші фактори ризику). Топ-5 досліджень серця: ЕКГ Це найбільш простий і, разом з тим, дуже інформативний метод дослідження серця. Саме тому електрокардіографія стала найпопулярнішим у всьому світі способом інструментальної діагностики в кардіології. Електрокардіограма, як результат проведення електрокардіографії – це запис електричної активності серця. Електричні поля, що виникають при роботі серця, формують видимі на моніторі (раніше – на плівці) хвилі, які бачив хоч раз в житті кожен з нас. Завдяки ЕКГ можна діагностувати безліч серцевих патологій, тому що електрокардіографія визначає ритм серця (відповідно, розрізняє його порушення), частоту скорочень, виявляє порушення провідності всередині серця і патології поза ним (наприклад, тромбоемболію легеневої артерії). Також ЕКГ виявляє ішемічну хворобу і пошкодження міокарда. Крім класичної ЕКГ, у світі популярне також добове моніторування ЕКГ по Холтеру. Воно проводиться для визначення і вивчення різних видів аритмії. Для цього пацієнт веде звичайний спосіб життя протягом доби з прикріпленими портативними електродами. Топ-5 досліджень серця: УЗД (ЕхоКГ) Ще один золотий стандарт інструментальної діагностики в кардіології – УЗД (або ЕхоКГ – ехокардіографія). Ультразвукова діагностика стала настільки звичною для пацієнтів, що немає потреби пояснювати принцип її дії. Показанням до проведення УЗД може стати будь-який неприємний симптом: задишка; запаморочення і скачки артеріального тиску; шуми і біль у серці; порушення серцевого ритму; підозра на інфаркт; підвищена стомлюваність; пітливість у поєднанні з набряками; проблеми з венами. Топ-5 досліджень серця: Тредміл-тест (стрес-тест, тест на витримку навантаження) Все це назви однієї і тієї ж популярної функціональної навантажувальної проби, яка поєднується з ЕКГ методом. Головна ідея тредміл-тесту в тому, що найідеальніша перевірка повноцінної роботи серцевих механізмів – дозоване фізичне навантаження. Навіть при прихованих патологіях буде видна функціональна неповноцінність. Виконується тест на біговій доріжці. Вона встановлена ​​під нахилом, по ній пацієнт із прикріпленими електродами йде «в гору». Незважаючи на свою безпечність (навантаження строго дозується, а тест виконується під контролем медиків), зі зрозумілих причин стрес-тест має свої протипокази. Зокрема, абсолютно протипоказаний тредміл-тест пацієнтам із гострими станами – нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, емболією легеневої артерії, міокардитом або перикардитом, неконтрольованими порушеннями ритму, погано контрольованою серцевою недостатністю і т.д. Топ-5 досліджень серця: Аналіз крові на глікогемоглобін Визначення рівня глікозильованого або глікованого гемоглобіну (гемоглобін + глюкоза) – це біохімічний показник крові на рівень цукру за певний період (1-3 місяці). У лабораторній діагностиці це стандартний метод для визначення діабету. Однак порушення вуглеводного обміну і подальший метаболічний синдром небезпечні не лише через це. У майбутньому це позначиться на роботі всіх систем організму. Що в свою чергу може призвести до інфаркту або інсульту. Тому для профілактики серцево-судинних захворювань глікогемоглобін – незамінний аналіз. Топ-5 досліджень серця: Ліпідний профіль Ще один комплексний аналіз крові. Він визначає порушення жирового (ліпідного) обміну в організмі. Всі чули, який шкідливий холестерин для судин і серця. Всі знають, як важливо знати свій рівень холестерину, щоб підтримувати його в нормі. Однак розпитайте у своїх знайомих: чи багато хто насправді знає свій ліпідний профіль? Ліпідний профіль – головна можливість вчасно виявити атеросклероз. А своєчасне лікування атеросклерозу, допомагає запобігти розвитку ішемічної хвороби серця. Ця недуга має високу ймовірність летального результату. Небезпека виникнення серцевих хвороб, на жаль, висока для кожної сучасної людини. Навіть якщо, на перший погляд, вона не входить до груп ризику. Тому варто своєчасно піклуватися про своє здоров’я і берегти серце. Краще профілактика, ніж тривале лікування без гарантій!

Часто болить шия? На жаль, це означає, що ви стали одним з 67% людей, які періодично або регулярно страждають від цієї проблеми. А хоча б декілька разів у житті від болю в шиї страждала кожна людина. Дуже часто біль у шиї викликаний не якимись серйозними патологіями або захворюваннями, а просто поганими звичками, давно засвоєними і багаторазово повторюваними людиною. Звичайно, якщо біль у шиї гострий або не проходить тривалий час, то це серйозний привід звернутися до лікаря, а також пройти МРТ обстеження, щоб виключити багато діагнозів. Але перш за все ознайомтеся зі списком звичок, які найчастіше викликають біль у шиї. Можливо, в одній із них (або навіть у декількох пунктах) ви впізнаєте себе? Порушення постави через сидячу роботу Одна з найбільш частих причин, які породжують біль у шиї та спині. Не секрет, що переважна більшість сучасного суспільства – раби стільця і ​​комп’ютера ще з дитинства. Іноді шкільні та студентські роки вдається «проскочити» без серйозних порушень постави. А ось офісна робота стає куди більш суворим випробуванням для хребта. Коли людина день у день просиджує за столом і комп’ютером в офісі, навіть найуважніші і педантичні люди починають забувати про культуру праці, організацію ергономічного робочого місця та інші необхідні принципи. Неправильне положення тіла, згорблена спина, постійно опущена голова (якщо монітор знаходиться нижче рівня очей) і напружені м’язи шиї, тиск на шийні хребці – і це далеко не все, що призводить до болю в шиї! Можливо, вам варто переглянути організацію свого робочого простору. Наприклад, монітор легко можна підняти до рівня очей за допомогою спеціальної підставки. Незручний стілець теж можна (і потрібно!) змінити. І не забувайте кожну годину вставати з-за столу і протягом хоча б кількох хвилин робити легку розминку. Якщо ви – трудоголік, то ставте будильник, щоб не пропускати розминку. Надмірне захоплення своїм смартфоном Можливо, цей пункт здасться дивним, але залежність від смартфона стала хворобою XXI століття. І не тільки через психічні розлади і тунельний синдром. Справа в тому, що постійно дивлячись на екран телефону, люди рідко здогадуються, що його потрібно піднімати на рівень очей. Інакше, постійно дивлячись вниз, ви напружуєте м’язи шиї, якій потрібно утримувати голову вагою близько 4-5 кг. Оскільки смартфоном ми користуємося не тільки по необхідності, але і просто для серфінгу соцмережами протягом усього дня, момент, коли виникне біль в шиї – лише питання часу. Неправильна поза для сну У правильній позі для сну найважливіше – положення вашої шиї і всього хребта. Як показує лікарська практика, найчастіше від болю в шиї страждають любителі спати на животі. В цьому випадку голову доводиться неприродньо вивертати в сторону або закидати назад, адже спати всю ніч, втупившись носом у подушку, не вийде через ризик задихнутися. Оптимальними позами для сну вважаються положення тіла на боці або на спині. Однак, щоб в цих позиціях шия знаходилася в природному положенні, її потрібно підтримати правильною подушкою і матрацом. Неправильно облаштоване спальне місце Цей пункт нерозривно пов’язаний з попереднім. Кращий варіант – пружний ортопедичний матрац і така ж подушка. У будь-якому випадку, варто відмовитися від занадто м’яких подушок і матраців, в які тіло «провалюється». Не варто споруджувати гірку з подушок, адже на ній доводиться спати напівсидячи. У цьому випадку підборіддя практично притискається до грудей і напружується шия. На ранок, після такої «королівської опочивальні» біль у шиї гарантований. Шкідливі звички Багатьом здається, що паління і вживання алкоголю мало пов’язані з виникненням болю в шиї. Однак куріння тютюну підвищує ризик розвитку дегенеративних захворювань міжхребцевих дисків і погіршує еластичність кровоносних судин. В результаті, погіршення кровопостачання хребців і дисків на тлі їх підвищеної крихкості і пункту про сидячу роботу може призвести до стиснення або гриж дисків шийного відділу. А це – дійсно сильний біль в шиї. Алкоголь, крім шкідливого впливу на судини і кісткову тканину, має ще один неприємний ефект. Коли людина твереза, протягом ночі вона ворушиться і не раз змінює позу, відчуваючи найменшу незручність для тіла. Коли ж людина п’яна, вона спить нерухомо всю ніч в будь-якій позі, навіть найбезглуздішій і некомфортній для тіла. Звичайно ж, на ранок затерплі м’язи гарантують біль у шиї і не тільки. Пасивний спосіб життя Якщо у вас сидяча робота – вам необхідні фізичні навантаження кілька разів на тиждень. Це знають всі, але не всі виконують. Гіподинамія уповільнює метаболізм всього організму, в тому числі і клітин хребта. В результаті навіть природні для нього руху при рідкісному і різкому виконанні стають небезпечними. Підійде будь-який вид помірної фізичної активності, який викликає радість. Це біг або спортивна ходьба, танці, плавання, велосипед, пілатес або йога. Три заняття на тиждень по годині дозволять забути про дискомфорт, якщо у вас біль в шиї, викликаний саме пасивним способом життя. Однак будьте обережні і не впадайте в іншу крайність. Якщо вирішили почати займатися спортом, не варто відразу намагатися поставити особистий рекорд. Нарощуйте темпи поступово, щоб не пошкодити не звиклі до навантажень м’язи, суглоби і хребет. Важкі сумки Жарти про те, що в жіночій сумці можна знайти навіть велосипед, смішні до пори до часу. Доки не з’являється фізичний дискомфорт і біль у шиї. Багато жінок грішать тим, що носять у своїй неосяжній сумці буквально половину квартири. В результаті страждає постава, м’язи шиї і спини. При цьому допустима вага навантаження перевищена. Ця вага постійно припадає лише на одне плече, викликаючи дисбаланс. Вихід простий. Варто купувати сумки з широкими зручними ременями і носити їх почергово на різних плечах. А якщо йдете за покупками, краще брати з собою хороший ергономічний рюкзак, щоб рівномірно розподілити вантаж на спині і плечах.

Ідеальна постава – це не просто зовнішня естетика тіла людини, а й запорука здоров’я хребта. А отже, і багатьох інших органів і систем організму. Однак ідеальна постава є не у всіх. Хтось народжується з патологіями, а багато людей набувають порушення постави з різних причин. Більше про причини виникнення, різновиди порушення постави і профілактику цих патологій читайте у статті нижче. Причини порушення постави Порушення постави – це будь-яке відхилення тулуба від природного положення внаслідок порушення фізіологічних вигинів хребта (згладжування або навпаки посилення). Порушення постави не вважають хворобою. Однак воно є прямою передумовою для розвитку серйозних хвороб. Наприклад сколіоз, патологічний кіфоз і патологічний лордоз. Багато інших хвороб опорно-рухового апарату також можуть бути спровоковані «банальними» порушеннями постави. Тому ігнорувати порушення постави не можна ні в дитячому, ні в дорослому віці. Причини порушень постави можуть бути вродженими (різні аномалії розвитку хребців) і набутими. Набуті порушення постави зустрічаються набагато частіше. Найбільш поширені причини набутих порушень постави: Неправильне положення тіла за столом протягом тривалого часу. Тому порушення постави – біда школярів, студентів і представників сидячих професій. Неправильне співвідношення висоти столу і стільця на робочому місці щодо зросту людини. Тривале напруження спини в одному положенні в поєднанні з недостатньою фізичною активністю. Травми шиї, спини. Деякі інфекційні захворювання. Хвороба Бехтерєва (хронічне запалення суглобів хребта). Рахіт. Плоскостопість. Дисплазія кульшових суглобів. Перші ознаки порушення постави у дорослого або дитини неважко помітити, якщо бути уважним. Це сутулість, занадто сильний поперековий вигин, висунута вперед шия, неприродньо округла спина. Або навпаки – рівна, як дошка, спина. Які бувають різновиди порушення постави? Різновиди порушень постави розрізняють в залежності від викривлення різних відділів хребта. Наприклад, при сутулості збільшується кіфоз і зменшується лордоз. Якщо кіфоз збільшується ще сильніше, а лордоз при цьому практично повністю відсутній, лікарі говорять про круглу спину. Зустрічається також кругловвігнута спина. При цьому збільшується і кіфоз, і лордоз (не тільки попереку, але і шиї). За аналогією з попередніми прикладами, є плоска (згладжені абсолютно всі природні вигини) і плосковвігнута (зменшений кіфоз і нормальний або збільшений лордоз) спина. Діагноз «сколіоз» зустрічається найчастіше серед дітей шкільного віку. І це вже не просто вид порушення постави, а хвороба хребта. Вона характеризується викривленням хребта вправо або вліво від своєї природної осі. При цьому зсуваються хребці, які здавлюють нервові корінці, викликаючи біль, утруднюючи повноцінне дихання. Сколіоз розрізнити легко: одне плече вище, ніж інше, трикутники талії асиметричні у вертикальному положенні тіла, вісь хребта викривляється у формі літери S, з часом формується реберний горб. А починається сколіоз з асиметричної (сколіотичної) постави. Якщо вчасно помітити дугоподібне викривлення хребта в бік, поки хребці ще не почали скручуватися, повернути здорову поставу буде набагато простіше і швидше. Діагностика і профілактика порушення постави Зазвичай порушення постави легко діагностувати за допомогою зовнішнього огляду та інструментальної діагностики. Раніше це була рентгенографія, але в наш час набагато ефективніше, інформативніше і безпечніше використовувати МРТ. Магнітно-резонансна томографія безпечна навіть для маленьких дітей і вагітних жінок, тому що не має шкідливого випромінювання, на відміну від рентгена. Профілактика порушень постави нескладна, але вона заслуговує на особливу увагу. Особливо якщо мова йде про школярів, студентів або офісних працівників. Батькам школярів потрібно ретельно підбирати стіл і стілець з урахуванням росту дитини. Правильно організувати ергономічне навчальне місце з освітленням. Щоб хребет дитини не страждав від вантажів, необхідний якісний ортопедичний портфель. Також важливе хороше ортопедичне взуття, яка попередить розвиток плоскостопості. Слідкуйте, щоб дитина не засиджувалася за столом годинами – кожні 30-40 хвилин необхідно вставати і розминатися. Багато з цих рекомендацій відмінно підходять і для дорослих. Наприклад, правильна організація робочого місця, перерви в роботі на розминку і компенсація сидячої роботи фізичною активністю у вільний час стануть досить ефективною профілактикою порушень постави.

Пролапс мітрального клапана – вада, яка вважається однією з найбільш частих у людей, які страждають від проблем з серцем. За статистикою, кожна п’ята людина живе з пролапсом. Він нечасто викликає ускладнення, тому багато людей все життя можуть не підозрювати про свій діагноз. Однак чи дійсно пролапс мітрального клапана безпечний? Пролапс мітрального клапана: що це за діагноз? ПМК (пролапс мітрального клапана) – це патологічна зміна мітрального клапана, при якому одна або обидві його стулки під час скорочення шлуночка випинаються або провисають в порожнину передсердя. ПМК зустрічається у людей будь-якого віку і різної статі, але в той же час жінки страждають від нього набагато частіше, ніж представники сильної статі. Пролапс може бути первинним і вторинним – в залежності від факторів розвитку. Якщо пролапс викликаний вродженими вадами сполучних тканин, а також впливу на плід в утробі матері токсичних речовин або є спадковим фактором, то він вважається первинним. Вторинний (набутий) пролапс – наслідок травм грудної клітки, запальних процесів, ревматизму і т.д. Крім того, до факторів, що провокують вторинний ПМК, відносяться: Ішемічна хвороба. Вегетативна дисфункція серцево-судинної системи. Гіпертрофія стінки шлуночка. Недостатнє кровопостачання папілярних м’язів. Хвороба має три ступеня (їх може визначити УЗД серця). При 1-го ступені клапан провисає в порожнину передсердя менш ніж на 5 мм. При 2-му ступені відзначається пролабування стулок до 10 мм. Якщо стулки провисають більш ніж на 10 мм – це 3-й ступінь ПМК. Багато пацієнтів упевнені, що при такому діагнозі не потрібно робити нічого, адже багато людей спокійно живуть з ним все життя. Однак ПМК може провокувати серйозні ускладнення і навіть призводити до летального результату. Найпоширеніше ускладнення ПМК, яке зустрічається у 80% хворих пролапсом людей – порушення серцевого ритму. Крім того, можливі такі сумні наслідки: Недостатність мітрального клапана. Інфекційний міокардит (запалення міокарда). Ішемічний інсульт. Цереброваскулярні хвороби (патологічні зміни судин з порушенням кровообігу в мозку). Розрив сухожильної хорди або відрив хорд від папілярних м’язів. Раптова коронарна смерть. Тому ні в якому разі не можна нехтувати діагнозом ПМК! Ознаки пролапса мітрального клапана Коли хвороба вроджена, тобто ПМК первинний, то найчастіше вона протікає без видимих ​​симптомів. В інших випадках ознаками ПМК можуть бути: Збої ритму серця (серце періодично завмирає, серцеві скорочення стають не ритмічними). Біль в області серця, який настає не після фізичної активності, а після емоційних потрясінь (не піддається купіруванню нітрогліцерином, а тривати може як декілька секунд, так і декілька годин). Неможливість зробити вдих на повні груди, постійна задуха. Підвищена стомлюваність, непереносимість фізичних навантажень. Головні болі, запаморочення, систематична непритомність. Панічні атаки. Діагностика пролапса мітрального клапана В якості первинної діагностики лікар-кардіолог проаналізує анамнез хворого, вислухає його скарги, направить на аналіз крові (загальний і біохімія). Також обов’язкові інструментальні методи діагностики: УЗД серця (також його називають ЕхоКГ – ехокардіографія). ЕКГ (електрокардіографія). УЗД серця в наш час є найбільш простим, доступним і в той же час найбільш інформативним методом діагностики ПМК. Він допоможе виявити не лише провисання стулок мітрального клапана, а й їх потовщення, розширення мітрального кільця, подовження хорд, гіпертрофію серцевих відділів. З результатами обстеження обов’язково зверніться до кардіолога для призначення схеми лікування. Цей діагноз – зовсім не вирок, але й ігнорувати його не варто. До речі, здоровий спосіб життя разом із лікуванням допомагає успішно зберегти якість життя. Дбайливо ставтеся до свого здоров’я!

Багато людей помилково плутають сильний головний біль з мігренню. Однак далеко не кожний головний біль може вважатися мігренню. Мігрень – діагноз, що позначає досить важкий неврологічний розлад, при якому біль практично не піддається купіруванню анальгетиками, які легко знімають звичайний головний біль. До слова, мігрень – одна з найдавніших хвороб, відомих людству. Її симптоми описували ще стародавні єгиптяни. Також, згідно з легендою, від неї мучився Понтій Пілат. Однак легенди легендами, а перебіг мігрені у сучасних людей лише погіршується через безліч факторів. Яких саме – читайте у статті нижче. Мігрень – причини виникнення Наука так і не змогла виявити стовідсотково точні причини, що викликають у людини розвиток цього важкого розладу. Однак деякі закономірності і фактори ризику медики все ж називають. Зокрема, жінки хворіють на мігрень втричі частіше за чоловіків. Також набагато частіше це захворювання зустрічається у представників інтелектуальних професій, ніж у працівників фізичної праці. Стреси і надто високий ритм життя в сучасному суспільстві теж грають важливу роль. Крім того, існує спадкова схильність до мігрені. В такому випадку перші ознаки зазвичай починають проявлятися ще в юнацькому, а то і підлітковому віці. «Спусковим гачком» до виникнення нападу мігрені можуть стати багато явищ: Яскраве світло і шум. Стрес. Алкоголь. Куріння. Монотонність виконуваних дій. Інтенсивні фізичні навантаження. Деякі лікарські препарати (зокрема, протизаплідні таблетки). Різка зміна погоди. Передменструальний синдром у жінок. Перегрів на сонці. Порушення сну. Порушення режиму харчування (зокрема, вживання продуктів «провокаторів» – витриманих твердих сирів, червоного вина, кави, шоколаду, копченостей). На жаль, хворим на мігрень доводиться дослідним шляхом визначати свої індивідуальні фактори ризику і намагатися по можливості їх уникати. Симптоми мігрені Напади мігрені можуть виникати як двічі на рік, так і кілька разів на місяць. Зазвичай вони тривають від кількох годин до кількох діб. Розрізняють мігрень з аурою і без неї. Так звана аура – перший передвісник нападу, що наближається. Аура може бути у вигляді слухових відчуттів (шум у вухах, дзвін у голові), чутливих (оніміння рук, «повзання мурашок» по тілу, поколювання шкіри) або зорових ефектів («мушки» або яскраві спалахи перед очима, затуманення зору). Аура – важливий для діагностики симптом мігрені, але він буває далеко не у всіх пацієнтів. У більшості хворих напад мігрені настає без аури, тобто без попередження. При цьому сильний пульсуючий біль локалізується в одній половині голови (ці зони можуть змінюватися). Найчастіше головний біль супроводжується сильною нудотою (аж до блювоти). Це може значно ускладнювати оральний прийом ліків. Також виникає сильна світло- і шумочутливість, тому що яскраве світло і гучні звуки значно погіршують стан хворого. Напади мігрені часто настільки болісні для людини, що роблять її тимчасово непрацездатною. Хворий в цей період прагне просто усамітнитися в темному тихому місці. Діагностика мігрені Діагноз встановлює лікар-невролог, тому що мігрень відноситься до ангіоневротичних розладів. Лікар ознайомлюється з анамнезом пацієнта і відправляє його на обстеження. При мігрені рекомендовано пройти магнітно-резонансну томографію голови. Робиться вона для того, щоб невролог міг виключити інші хвороби, що дають схожу симптоматику. Зокрема, сильні головні болі також можуть бути спровоковані онкологічними новоутвореннями, кістами, аневризмами, гострими порушеннями кровообігу. Крім того, вони можуть сигналізувати про загрозу інфаркту або бути наслідками черепно-мозкової травми або оперативного втручання. Підтвердити або спростувати ці причини легко зможе МРТ. Якщо ж у пацієнта дійсно мігрень, МРТ допоможе виявити осередки множинного ішемічного генезу зі зміненим кровотоком і порушеннями структури судин. Це дозволить точно встановити діагноз. Підібрати схему ефективного купірування болю при нападах та профілактики їх виникнення. Якщо є необхідність в уточненні діагнозу або виключення зі «списку підозрюваних» пухлини головного мозку, то рекомендується провести МРТ з введенням контрастної речовини. Це нешкідлива і безболісна процедура, що підвищує до максимуму точність візуалізації об’ємних утворень мозку. У будь-якому випадку, чи є мігрень самостійним захворюванням або ознакою більш серйозної хвороби, МРТ допоможе з’ясувати істину. Тому магнітно-резонансна томографія рекомендована для будь-якого пацієнта, який страждає від головного болю. Не чекайте гострої стадії – бережіть себе і своє здоров’я!

Артеріальна гіпертензія – одне з найбільш частих кардіологічних захворювань серед дорослого населення світу. Тривале підвищення артеріального тиску (більше 140 на 90 мм рт.ст.) часто в народі також називають гіпертонією. За статистикою, 1,5 мільярда населення Землі страждають від цієї хвороби. При цьому практично половина (45%) не знають про свій діагноз. Тим часом, артеріальна гіпертензія дуже небезпечна, тому що може призводити до інфарктів, інсультів і ниркової недостатності. Хто попереджений, той озброєний! Тому давайте розберемося в причинах виникнення гіпертензії, симптомах, можливих ускладненнях і методах діагностики. Причини артеріальної гіпертензії Точні причини виникнення хвороби часто залишаються невідомими. Однак є ряд чинників, які значно збільшують ризик розвитку захворювання і можуть послужити «спусковим гачком». Серед провокуючих гіпертензію факторів: Вікові зміни судин Спадковість Шкідливі звички (куріння і надмірне вживання алкоголю) Нездорове харчування (особливо зловживання сіллю) і ожиріння Зловживання кофеїном (кавою і енергетичними напоями) Нестача фізичної активності Хронічні стреси Вади серця Ниркові захворювання Гормональні порушення Ускладнення при вагітності (наприклад, пізній токсикоз) Побічні ефекти деяких лікарських засобів (наприклад, протизаплідних таблеток) Також відомо, що частіше діагноз «артеріальна гіпертензія» ставлять чоловікам. І, до речі, хоча проблеми з підвищеним тиском вважаються долею людей зрілого віку (старше 45 років), гіпертензію можуть діагностувати і у молодих людей. Для молоді різкі аномальні скачки тиску ще небезпечніші, ніж для літніх людей! Складність постановки діагнозу в тому, що артеріальна гіпертензія дуже часто протікає практично безсимптомно. В такому випадку хворобу виявляють практично випадково при вимірюванні артеріального тиску. Можливі симптоми гіпертензії: Головні болі Запаморочення Миготіння «мушок» перед очима Однак подібні симптоми можуть бути ознакою інших хвороб – не обов’язково артеріальної гіпертензії. Пускати хворобу на самоплив ні в якому разі не можна! Адже наслідки можуть бути дуже сумними. Серед можливих ускладнень артеріальної гіпертензії – ниркова і серцева недостатність, стенокардія, ураження периферичних артерій, порушення зору, інсульт, інфаркт міокарда. Вони можуть призвести до інвалідності людини і навіть до летального результату. Якщо людина помічає у себе навіть поодинокі випадки різкого підвищення тиску і поганого самопочуття, варто відразу звернутися до лікаря. Артеріальна гіпертензія – діагностика Діагностика гіпертензії починається з простого вимірювання артеріального тиску (бажано на обох руках). У рідкісних випадках тиск на різних руках може відрізнятися (різниця до 10 одиниць вважається нормою). Для більш точних результатів тиск вимірюють вранці і ввечері в спокійному стані. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, усі результати понад 130/80 мм рт.ст. можуть вважатися артеріальною гіпертензією. Однак організм кожної людини індивідуальний, тому остаточний вердикт може винести лише лікуючий лікар-кардіолог. Він вивчає анамнез хворого і призначає йому додаткові обстеження для підтвердження діагнозу. Серед них можуть бути ліпідограма, УЗД судин голови і шиї, МРТ. Ліпідограма (біохімічний аналіз крові на рівень ліпідів, тобто жирів) дозволяє оцінити, чи є у пацієнта порушення жирового (ліпідного) обміну, тому що вони часто є винуватцями розвитку подібних захворювань. УЗД судин голови та шиї (доплерографія) – незамінний метод діагностики при артеріальній гіпертензії. Він дозволить оцінити стан стінок судин (товщину стінок, еластичність), швидкість і напрямок кровотоку. МРТ головного мозку дозволяє виявити патології в діяльності мозку, які неможливо виявити іншими діагностичними методами. При МРТ можна відстежити стан мозкових відділів і судин, проблеми з внутрішньочерепним тиском і навіть інсульт на ранній стадії. Щоб уникнути артеріальної гіпертензії, потрібно намагатися вести здоровий і активний спосіб життя. Своєчасні профілактичні візити до лікаря також обов’язкові. При погіршенні самопочуття тим паче не можна відкладати відвідування лікаря! Будьте здорові! На нашому сайті також можна ознайомитись з вартістю МРТ та цінами на УЗД у Запорожжі

Друзі, Благодійний фонд «Щаслива дитина» (deti.zp.ua) на своєму сайті висловив слова подяки на адресу нашого колективу: «Більше 3-х років благодійний фонд «Щаслива дитина» співпрацює із запорізьким медичним центром «Юнімед». Центр надає послуги магнітно-резонансної томографії (МРТ) та ультразвукової діагностики (УЗД). На базі медичного центру щомісяця проходять МРТ важкохворі діти, які потребують даного виду діагностики. Ми дякуємо лікарям і співробітникам медичного центру «Юнімед» за надану допомогу, а найголовніше – за бажання робити добрі вчинки. Ваша допомога допомагає встановити точний діагноз і визначити для маленьких пацієнтів правильне та ефективне лікування». БФ «Щаслива дитина» щорічно надає допомогу тисячам запорізьких дітей. Ми вносимо лише маленьку крихту, надаючи допомогу в обстеженні дітей. І, тим не менше, отримувати слова подяки завжди приємно!