Рахіт у дітей: як виявити захворювання на ранній стадії і не допустити його розвиток?

Дратівливість і плаксивість, залисини на потилиці, порушення апетиту і затримка заростання тім’ячка – все це може свідчити про рахіт, захворювання, до якого особливо схильні діти до трьох років.

Причина недуги – порушення фосфорно-кальцієвого обміну, в результаті якого уражається кісткова тканина. Пусковий механізм цього захворювання – нестача вітаміну D, який в нормі надходить в організм з їжею, а також синтезується в шкірі, при впливі на неї ультрафіолетових променів. Саме вітамін D бере участь у формуванні кісткової системи дитини. У разі нестачі сонячних променів, нераціонального харчування або проблем із засвоєнням вітаміну D, або, висловлюючись науковою мовою, кальциферолу, прийомі протисудомних препаратів, відбувається збій процесу мінералізації кісток. Однак перший удар припадає на нервову систему. Малюк весь час плаче, погано спить. Через те, що дитина неспокійна, вона активно треться головою об подушку. Додайте до цього посилення пітливості і зрозумієте, як з’являються залисини – ще один тривожний симптом.

У початковій стадії захворювання можна також помітити зниження у дитини м’язового тонусу і затримку розвитку: немовля пізніше однолітків починає тримати голову, повзати, сидіти і ходити. Стурбованість і підозру повинна також викликати затримка прорізування зубів. Якщо рахіт занедбати, далі йде період розпалу хвороби, під час якого починають деформуватися кістки: ноги набувають форму дуги, ребра стають плоскими, перетворюючись на так звані «рахітичні чотки», кістки черепа розростаються («олімпійський лоб»), хребет і таз деформуються, живіт стає плоским і розпластаним, тому його ще називають «жаб’ячим». Дитина відрізняється блідістю, має проблеми з травленням (блювота, діарея або запори).

Вкрай важливо своєчасно поставити діагноз і розпочати лікування, тому що рахіт може привести до плоскостопості, а у дівчаток – до неможливості виносити вагітність. Крім візуальних симптомів існують методи лабораторної діагностики, які дозволять підтвердити діагноз.

Насамперед слід здати кров на біохімію, щоб дізнатися показники кальцію, фосфору і лужної фосфатази (ферменту, відповідального за транспорт кальцію і фосфору до кісток) у крові. Нормальний рівень кальцію для дітей – 2,5-2,7 ммоль/л, фосфору – 1,3-2,3 ммоль/л, фосфатази – до 200 ОД/л. Не обійтися і без рентгена – він покаже зміни, яких зазнали кістки малюка внаслідок хвороби. Однак ще більш інформативним методом медичної візуалізації є комп’ютерна томографія.

Ще один метод визначення нестачі або надлишку кальцію – проба Сулковича. Вона базується на тому, що внаслідок метаболізму, частина кальцію виводиться нирками. Для проведення проби потрібно зібрати сечу дитини натщесерце (10-20 мл), попередньо (за 2-3 дні) виключивши з раціону всі продукти з великим вмістом кальцію. Додаючи реактив, діагности оцінюють ступінь помутніння сечі – чим вищий його рівень, тим вищий вміст кальцію. Альтернативним і більш точним методом є кальцій-креатинінове співвідношення в разової порції сечі. За допомогою даного аналізу можливо мінімізувати коливання рівня кальцію, пов’язані зі зміною концентрації сечі після питного режиму. Призначається педіатрами для виключення передозування вітаміном D при лікуванні рахіту.

Схему подальшого лікування, звичайно, визначає педіатр. Вона включає прийом вітаміну D, маcсаж і фізіотерапію, усунення причин, які спричинили недугу. Що стосується профілактики, то вона проста: необхідно вводити в раціон дитини продукти, що містять кальцій, фосфор і вітамін D: сир, яйця, рибу. Дітям, які народилися в місцевості з низькою сонячною активністю і недоношеним додають профілактичні дози вітаміну D.

Лабораторні дослідження на діагностику рахіту і контролю його терапії можна пройти в медичному центрі «Юнімед». Для консультації по цікавлячим аналізам телефонуйте:

+38 (061) 220-10-72, +38 (097) 181-34-34, +380 (066) 181-34-34