Серцева недостатність та її діагностика

Серцева недостатність – поширене захворювання, що вражає 2% всіх людей в розвинених країнах і до 10% дорослих старше 65 років.

Серце – найважливіший орган, завданням якого є генерація імпульсу для руху крові по організму. Якщо імпульс серцевих скорочень занадто малий, або відбувається з невідповідною частотою, або биття серця не синхронізовано в різних його ділянках – виникає серцева недостатність. Як вона проявляється?

1. Стомлюваність, часті втрати свідомості.
2. Задишка (відчуття нестачі повітря).
3. Суб’єктивний дискомфорт або утруднене дихання.
4. Грудний біль.
5. Патологічні шуми, які може почути лікар при прослуховуванні серця.
6. Альтернувальний пульс – пульсові хвилі, які то посилюються, то послаблюються.
7. Ніктурія – сечовипускання частіше 1 разу за ніч.
8. Набряки на ногах.
9. Асцит (вільна рідина в черевній порожнині).
10. Збільшення розмірів печінки.
11. Здуття вен на шиї.

Яка буває серцева недостатність?

Тяжкість клінічних проявів і функціональний стан пацієнта часто класифікується відповідно до Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA), яка присвоює оцінку від I до IV в залежності від симптомів і ступеня обмеженості фізичної активності.

NYHA I: немає симптомів при нормальній фізичній активності, немає обмежень;

NYHA II: симптоми при звичайній фізичній активності, невелике обмеження;

NYHA III: симптоми при фізичній активності, що не відповідає звичайній, помітне обмеження (пацієнти, як правило, відчувають себе комфортно тільки в стані спокою);

NYHA IV: симптоми навіть в стані спокою, серйозне обмеження.

При наявності стійких симптомів і клінічних ознак серцевої недостатності і наявності діастолічної дисфункції і / або структурних серцевих аномалій (наприклад, дилатація лівого передсердя, гіпертрофія лівого шлуночка) пацієнтів зазвичай групують по фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ):

1. Серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду (ті, у кого ФВЛШ <40%).
2. Серцева недостатність із збереженою фракцією викиду (ФВЛШ, рівна або перевищує 50%).
3. Серцева недостатність із середньою фракцією викиду (потрапили між вищевказаними порогами – 40-49%).

Фактори ризику розвитку серцевої недостатності

Певні медичні умови та шкідливі звички можуть збільшити ризик серцевої недостатності, в тому числі:

1. Ішемічна хвороба серця (ІХС), в тому числі інфаркт міокарда.
2. Цукровий діабет.
3. Артеріальна гіпертензія – підвищений артеріальний тиск.
4. Ожиріння.
5. Патології серцевих клапанів.
6. Куріння.
7. Вживання в їжу продуктів з високим вмістом жиру, холестерину і натрію.
8. Недостатня фізична активність.
9. Надмірне вживання алкоголю.

Діагностика серцевої недостатності

Ехокардіографія або по-простому УЗД серця— найбільш поширений метод візуалізації, який використовується для оцінки пацієнтів з серцевою недостатністю. Ультразвук можна використовувати як інструмент моніторингу одужання біля ліжка хворого, а також в якості глобального інструменту оцінки серцево-судинної системи для цих пацієнтів. Деякі особливості, які оцінюються під час повного трансторакального ехокардіографічного дослідження, включають:

• Функція лівого шлуночка:

1. Фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) – поширений метод оцінки глобальної систолічної функції.
2. Діастолічна функція також може бути оцінена з використанням спектрального доплера.
3. Структура лівого шлуночка: товщина стінки та кінцевий діастолічний внутрішній діаметр лівого шлуночка.

• Анатомія та функціональний стан клапанів серця.
• Структура та функції правого шлуночка.
• Стан перикардіального (близько серцевого) простору.
• МРТ серця може забезпечити високоточну оцінку фракції викиду і визначити наявність будь-яких структурних аномалій. Патерни пізнього підвищення рівня гадолінію можуть бути корисні для визначення причини виникнення серцевої недостатності.

Лікування диктує міждисциплінарний підхід і включає в себе модифікацію способу життя, фармакологічні (медикаментозні) і навіть хірургічні методи лікування.

Хірургічне лікування серцевої недостатності в залежності від причин може включати:

1. Кардіовертери, які імплантували-дефібрилятори.
2. Серцеву ресинхронізуючу терапію.
3. Шлуночкові допоміжні пристрої.
4. Пересадку серця.