Не секрет, що досягнення клінічної діагностики безпосередньо пов’язані з постійним удосконаленням методів досліджень – чим більше інформації отримає лікар про захворювання, тим точнішим буде діагноз. Так свого часу однією з епохальних подій у світовій медицині став ультразвуковий метод отримання зображення. Найбільш цінне в ньому те, що діагности отримали можливість зазирнути всередину паренхіматозних органів (печінка, підшлункова залоза, яєчники) – рентген-дослідження цього зробити не дозволяли. Це дало можливість вийти на якісно новий щабель у діагностиці цілого переліку захворювань.
До другої половини 30-х років минулого століття ультразвукові хвилі використовувалися людиною лише в металургії і морській справі – для виявлення підводних човнів. У медицину ультразвук прийшов у 1937 році – саме тоді з’явилася одномірна ультразвукова енцефалографія. І тільки в середині 50-х фахівці змогли-таки отримати ультразвукове зображення органів і тканин. Після цього даний вид діагностики отримав широке розповсюдження в медицині.
У чому ж суть методики ультразвукового дослідження? Справа в тому, що проникаючи крізь тканини, а точніше – через кордони між різними тканинами, ультразвукові хвилі відбиваються. Датчик реєструє ці зміни. Вони і лягають в основу зображення, яке бачить лікар під час обстеження.
З роками і розвитком технологій УЗД стало використовуватися для дослідження тих органів, які раніше були недоступні для ультразвукової діагностики (кишечник, шлунок і навіть скелет). Сьогодні практично всі анатомічні структури і органи людини можуть бути вивчені сонографічно.
Сьогодні УЗД дає можливість оцінити кровообіг обстежуваних органів і тканин (аж до капілярного), їх стан, ступінь вираженості запального процесу, диференціювати доброякісні та злоякісні пухлини, діагностувати захворювання артерій і вен.
Завдяки можливості вводити в порожнини організму пацієнта мікродатчик (через природні отвори або за допомогою операції) значно збільшилася точність УЗД.
З розвитком технологій з’явилися нові напрямки застосування ультразвукового методу дослідження. Поряд з плановими дослідженнями, сьогодні УЗД застосовується для невідкладної діагностики, моніторингу, а також для відстеження процесу виконання діагностичних і лікувальних пункцій.
Серед інших переваг УЗД, слід зазначити можливість обстежити за один сеанс відразу ряд органів. Плюс інформативність, відносна простота процедури обстеження, і, що важливо, прийнятна ціна обстеження.
Але головна перевага УЗД, що робить його золотим стандартом діагностики, полягає в тому, що воно практично не шкідливе для організму пацієнта. Ультразвук не робить ні променевого, ні радіоактивного впливу на організм, яких не уникнути при флюорографії або рентгені.
В результаті сьогодні УЗД використовується лікарями повсюди. За даними англійських експертів, обладнання для ультразвукових досліджень займає чверть ринку медтехнологій. А завдяки своєму широкому поширенню воно стало доступним в невеликих медустановах в маленьких містах. Більш того, ультразвукове дослідження можна проводити навіть вдома.
На даний момент основною складністю залишається підготовка висококваліфікованих фахівців, які б досконало володіли методикою даного дослідження.
І наостанок. Не варто забувати, що в складних або спірних випадках відомості, отримані при УЗД, рекомендується доповнювати даними КТ, МРТ, рентгенівської або радіоізотопної діагностики. Це дозволить отримати найбільш повну картину захворювання і, як наслідок, встановити максимально точний діагноз.
