Навіщо потрібні результати попередніх обстежень?

На сьогоднішній день високотехнологічні методи обстеження пацієнтів, такі як магнітно-резонансна та комп’ютерна томографії, рентгенологічні дослідження увійшли в практику кожного сучасного лікаря. Високоінформативні, неінвазивні технології зробили прорив у діагностиці та, відповідно, в лікуванні найскладніших захворювань.

Доступність і безпечність МРТ дає можливість частого проведення такого обстеження навіть з ініціативи самих пацієнтів. Нерідкі випадки, коли обстежуються молоді та активні люди, минаючи попередню консультацію лікарів, без направлення на обстеження та надання медичної документації з результатами попередніх обстежень. В цьому випадку потрібно відзначити, що проведене обстеження може бути просто обстеженням з описом фактичних змін на даному етапі у пацієнта і не може бути максимально повним і об’єктивним.

Що ж необхідно для того, щоб висновок магнітно-резонансної томографії був максимально інформативним і став реальною підмогою при постановці діагнозу?

На початку, пацієнту важливо визначитися із зоною обстеження. У цьому йому допоможе консультація лікаря клінічної спеціальності, який поставить конкретні завдання перед лікарем-радіологом. Ще однією з важливих умов є надання всіх наявних даних попередніх обстежень: висновків магнітно-резонансних і комп’ютерних томограм, рентген-знімків, даних УЗД, лабораторних обстежень. І можна очікувати справедливе запитання: «Навіщо?». В процесі проведення обстеження лікар-рентгенолог аналізує певні зображення тієї чи іншої патології, в результаті чого видається висновок. Але, на жаль, є цілий ряд різних захворювань з вкрай схожими морфологічними змінами. Відсутність повної і достовірної інформації у лікаря, який проводить опис МР-знімків, може призводити до висновку з різними можливими варіантами патологій.

Наприклад, типові осередки в речовині головного мозку є наслідком як при хронічних порушеннях кровообігу, так і при демієлінізуючих захворюваннях або наслідком перенесених нейроінфекцій.

za4em-1

za4em-2

za4em_3.jpg

 

 

 

 

 

1.                                                   2.                                                 3.

  1. Розсіяний склероз.
  2. Лікворна лакуна- наслідок гострого порушення мозкового кровообігу.
  3. Ураження речовини головного мозку при хронічному порушенні кровообігу – лейкоенцефалопатія.

Подібні структурні зміни можуть трактуватися низкою можливих патологій, при яких характерні ці зміни. Однак, при наявності повної інформації про пацієнта (наявність направлення зі встановленим клінічним завданням, даних додаткових методів обстеження УЗД, КТ, попередніх МРТ, амбулаторної картки та виписного епікризу) висновок лікаря-радіолога буде максимально об’єктивним для конкретного пацієнта.

Вкрай важливою стає наявність повної інформації про стани після операцій, радіохірургічного лікування, стани після хіміотерапії і різні травматичні ушкодження до процесу опису . Також, це важливо при підозрі на наявність пухлинного процесу або вторинного ураження метастазами. У таких випадках обстеження може бути максимально інформативним при описі змін в сторону позитивної або негативної динаміки, що змінює стратегію медикаментозного лікування або прийняття рішення про оперативне втручання.

za4em_4.jpg

za4em_5.jpg

za4em-6

 

 

 

 

 

 

1.                                                    2.                                                 3.

  1. Ураження оболонок і речовини мозку метастазами. Зображення схожі з грибковим або паразитарним ураженням.
  2. Гострий розсіяний енцефаломієліт. Зображення схожі з ураженням мозку при сифілісі, СНІД-енцефаліті.
  3. Пухлина правої скроневої частки. Зображення схожі з абсцесом речовини, опортуністичною інфекцією при СНІД.

Таким чином, надання даних попередніх обстежень та медичної документації значно полегшує розуміння причин виникнення патологічного процесу, його динамічних змін і допомагає в підборі правильного лікування.

Приходьте до нас і будьте здорові!