Аденоїди – так називають ретроназальну ангіну, при якій запальний процес вражає глотковий мигдалик лімфаденоїдного глоткового кільця. Це захворювання може мати як гострий перебіг, так і хронічний рецидивуючий, завдаючи дискомфорт переважно дітям і підліткам. Аденоїдит виникає в період розвитку глоткового мигдалика як ускладнення запального процесу в порожнині носа. Дитячий організм бурхливо реагує на атаки різних інфекційних агентів і компенсує недоліки імунітету кількісними змінами – гіпертрофією лімфоепітеліальної тканини.
Аденоїди часто супроводжують хронічні респіраторні захворювання ЛОР-органів у дітей в осінньо-зимовий і весняний періоди, коли імунна резистентність особливо ослаблена. Тісний взаємозв’язок порожнин глотки, гортані, порожнини носа і навколоносових пазух, середнього вуха обумовлює поширення інфекції на слизову оболонку всіх цих органів навіть при ураженні однієї ділянки. Саме тому дуже важливо вчасно проводити лікування респіраторних інфекцій і не допускати хронічного рецидивуючого запалення мигдаликів. Хронізації процесу сприяє також неадекватне проведення антибактеріаль
ної терапії первинного вогнища інфекції і порушення режиму одужання.
Аденоїди і їх симптоми
Аденоїдит може протікати як з незначними клінічними проявами, так і з ускладненнями у вигляді катарального отиту, евстахіїту. Збільшення глоткового мигдалика веде до грубих порушень фізіологічних функцій дихальних шляхів. Дитина починає дихати через рот, дихає поверхнево, обсяг вдихуваного повітря зменшується. Як наслідок цього, розвивається гіпоксія головного мозку з подальшою неврологічною симптоматикою. Діти починають страждати від головного болю, поганого сну, швидкої стомлюваності, зниження гостроти зору і нюху, порушень слуху. Також пацієнтів турбує нічне хропіння, гугнявість голосу, кашель.
Порушення імунного статусу стає причиною виникнення у дітей алергічних захворювань: дерматиту, кропив’янки.
Аденоїди і тривале порушення дихання через ніс призводять до неправильного розвитку зубощелепної системи, порушення прикусу та диспропорції щелеп. У зводі носоглотки може утворитися патологічна порожнина – сумка Торнвальдта з щільними запаленими стінками, в яких буде накопичуватися рідина. Ні в якому разі не можна затягувати з обстеженням дитини або дорослого з аденоїдитом – запальний процес розвивається дуже швидко і веде до серйозних наслідків для здоров’я.
Діагностика аденоїдиту та його ускладнень
В першу чергу, необхідний огляд фахівця – оториноларинголога, проведення риноскопії та фарингоскопії. Також обов’язкове взяття загального клінічного аналізу крові та мікробіологічне дослідження мазка з поверхні задньої стінки глотки. За результатами цієї діагностики виявляється бактеріальний збудник і уточнюється можливість проведення антибіотикотерапії.
Також для виявлення ступеня гіпертрофії глоткової мигдалини застосовують магнітно-резонансну томографію. На томограмах будуть візуалізуватись аденоїдні розростання, які входять в носоглотку з боку зводу і задньої стінки глотки. У випадку, якщо аденоїди призвели до формування кісти Торнвальдта, МРТ дозволить відразу визначити її рідкий вміст. МРТ навколоносових пазух допоможе в діагностиці приєднаних до запального процесу гайморитів, етмоїдитів, фронтитів.
