Анкілозуючий спондиліт ще називають захворюванням Штрюмпеля-Бехтерєва-Марі. Це тривале прогресуюче системне запальне захворювання сполучної тканини. Вражає крижово-клубові зчленування, зв’язки та фіброзні кільця хребетного стовпа. До патологічного процесу долучаються також суглоби іншої локалізації, периферична нервова система та внутрішні органи (нирки, серце, очі). Прогресування цього захворювання відбувається внаслідок проліферації (розростання) кісткової тканини, зрощення синдесмофітів, створення анкілозів суглобів і хребта. Це завдає значних страждань пацієнтам. Адже перебіг захворювання хронічний, а дебютувати хвороба Бехтерєва може вже в юності. Анкілозуючий спондиліт є потенційно небезпечним інвалідизуючим захворюванням.
Лікування цього захворювання вимагає комплексного підходу лікарів ревматологів і терапевтів, а також ретельного обстеження: збору скарг, анамнезу, даних лабораторних та інструментальних досліджень. Ще 15 років тому єдиним доступним для лікарів методом була рентгенографія. Але з появою і широким поширенням сучасних магнітно-резонансних томографів діагностика хвороби Бехтерєва вийшла на якісно новий рівень.
Симптоми хвороби Бехтерєва – анкілозуючого спондиліту
Це захворювання наступає не гостро, на відміну від запальних захворювань. Воно розвивається протягом декількох років. Проблема в тому, що через клінічне та вікове різномаїття дебюту хвороби, у більшості пацієнтів має місце запізніла діагностика хвороби Бехтерєва. Цьому сприяє також слабка вираженість симптоматики на початкових етапах і незнання особливостей болю в спині, характерних саме для цього захворювання. При дебюті анкілозуючого спондиліту пацієнтів турбує нічний біль у спині, що проходить після пробудження, іррадіюючий в область тазу, поступове обмеження рухливості в хребті. До цих симптомів можуть приєднуватися втома, погіршення зору, артрити.
Діагностика хвороби Бехтерєва
Діагностика хвороби Бехтерєва за допомогою магнітно-резонансної томографії крижово-клубового зчленування є незамінною для повноцінного обстеження. З її допомогою можливе виявлення локальної активності хвороби, визначення стадійності процесу і спостереження за ефективністю лікування. Обов’язкове використання Т1 і Т2 FatSat (або T2 STIR) імпульсних послідовностей в напівкоронарній площині з товщиною зрізу не більше 4 мм. Вірогідною ознакою анкілозуючого спондиліту є сакроілеїт за даними магнітно-резонансної томографії. Основним симптомом сакроілеїту є набряк кісткового мозку, запалення суглобових капсул і синовіальних оболонок.
За наявності клінічних показань для проведення диференційної діагностики хвороби Бехтерєва і незапальних захворювань хребетного стовпа рекомендується проведення МРТ відділів хребта в сагітальній проекції з товщиною зрізу не більше 4 мм. Це обстеження допоможе також з’ясувати поширеність процесу і його стадійність.
Своєчасна діагностика хвороби Бехтерєва – обов’язкова умова правильного підбору терапії та запобігання непотрібних (а часом і шкідливих) діагностичних і лікувальних процедур. Основною метою лікарів і пацієнтів є максимальне збереження якості життя пацієнта і контроль над симптомами запалення. Володіння повною і достовірною інформацією про перебіг захворювання дозволяє попереджати прогресування структурних ушкоджень, нормалізувати рухові функції хворого і поліпшити його фізичний і душевний стан на довгі роки.
