Зір – одна з найважливіших сенсорних систем, яка надає людині велику частину інформації про навколишній світ. Гострота зору і його якість багато в чому залежить від самих очей та їх структур – рогівки, кришталика, сітківки та інших. В кінцевому етапі проходження крізь прозорі середовища ока, а саме при досягненні сітківки, фотон світла перетворюється в нервовий сигнал. Далі імпульси проходять по зоровому нерву і направляються в мозкову частину зорового аналізатора – зоровий перехрест, латеральні колінчаті тіла середнього мозку, зорову лучистість і, нарешті, в потиличну частку кори головного мозку.
Якщо раптом трапляється біда і людина різко втрачає зір, то перша його думка – звернутися до офтальмолога. Але бувають такі випадки, коли лікар підтверджує відсутність або явне погіршення зору на одному або обох очах при відсутності змін в самому оці. Такі ситуації спостерігаються нерідко, а особливістю їх діагностики є широке використання візуалізуючих досліджень: УЗД, МРТ, КТ, ряду функціональних проб (наприклад, візуально викликані потенціали), тощо.
Які внеглазні захворювання можуть ховатися за таким хвилюючим симптомом, як різка втрата зору? Всі, які можуть вражати вищеописані зони головного мозку. Це може бути інсульт, що виявляється тільки зоровими скаргами, неврит зорового нерва, розсіяний склероз, гігантоклітинний артеріїт і деякі інші, більш рідкісні.
Інсульт
Перше, що буде підозрювати лікар, до якого звернувся такий пацієнт, – ішемічний або геморагічний інсульт. Він може проявлятися невпевненою ходою, різкою несиметричністю лиця, невиразністю мови, порушенням моторики та іншими симптомами. Людина може скаржитися на різке зниження зору, двоїння предметів, сильний головний біль.
Схожим варіантом також може бути ТІА (транзиторна ішемічна атака) – всі вищеописані симптоми припинилися самостійно протягом 24 годин. Можна сказати, що такій людині посміхнулася удача і судинна катастрофа, не встигнувши ґрунтовно розігратися, раптом припинилася. Це завжди є приводом поліпшити стан свого здоров’я: кинути палити, знизити масу тіла або скорегувати дозу препаратів, що знижують артеріальний тиск.
У будь-якому з перерахованих випадків МРТ-діагностика буде кращим варіантом, бо має значно вищу чутливість і специфічність в діагностиці гострого ішемічного інфаркту в перші кілька годин.
Розсіяний склероз
Розсіяний склероз – хронічне захворювання, що зачіпає мієлінову оболонку нервів центральної нервової системи, що призводить до неможливості передачі сигналу від одного нейрона іншому.
Часто буває, що першим проявом захворювання, яке тільки розвивається, є ретробульбарний неврит – запалення частини зорового нерва відразу після його виходу з очного яблука. Крім різкого погіршення зору пацієнтів турбує відчуття спалахів в очах, біль при русі очей, зниження кольорової чутливості, зміна сприйняття руху.
Золотий стандарт діагностики – МРТ головного мозку з контрастом.
Гігантоклітинний артеріїт
Гігантоклітинний артеріїт — це запалення слизової оболонки артерій. Найчастіше вражаються артерії на поверхні голови, особливо в області скронь. З цієї причини гігантоклітинний артеріїт іноді називають скроневим артеріїтом.
Є багато можливих клінічних ознак цього захворювання: головний біль і, що найбільш характерно, хворобливість шкіри голови. Системні симптоми включають лихоманку, втому, втрату ваги, біль в нижній щелепі та проблеми з скронево-нижньощелепним суглобом. Всі ці прояви досить неспецифічні і не завжди люди, які страждають цим захворюванням, звертаються до лікаря вчасно.
Одним з можливих проявів цього захворювання є минуща втрата зору – це коли зір різко пропадає, але з часом відновлюється. Підступність полягає в тому, що рецидив втрати зору, як правило, призводить до безповоротної його втрати.
Втрата зору може стати двосторонньою і постійною, з типовим ураженням другого ока, часто протягом двох тижнів в нелікованих випадках. Крім того, гігантоклітинний артеріїт може проявлятися будь-якими очними симптомами (втрата зору або двоїння) без додаткових системних ознак – так трапляється майже в 40% випадків.
Діагностика гігантоклітинного артеріїту проводиться за допомогою УЗД або МРТ, що допомагає демонструвати потовщення стінки ураженої кровоносної судини.
