Периферичні нерви забезпечують передачу сигналів між головним і спинним мозком та іншими частинами тіла. Їх пошкодження або здавлення можуть проявлятися болем, онімінням, поколюванням, печінням або слабкістю в кінцівках.

Одним із методів оцінки стану периферичних нервів є УЗД периферичних нервів. Дослідження дозволяє в режимі реального часу оцінити структуру нерва, його товщину, контури та взаємодію з навколишніми тканинами.

УЗД може застосовуватися як для діагностики певних патологічних змін, так і для уточнення причини симптомів. Необхідність обстеження визначає лікар залежно від скарг та результатів огляду.

 

Біль, оніміння та слабкість кінцівок: коли варто перевірити периферичні нерви?

 

Порушення роботи периферичного нерва не завжди проявляється лише болем. Симптоми залежать від того, який нерв уражений, де саме розташована проблема та наскільки виражені зміни.

Приводом для консультації лікаря можуть бути:

  • оніміння кисті, стопи, пальців або окремої ділянки кінцівки;
  • поколювання та відчуття «мурашок»;
  • печіння або біль уздовж певної ділянки кінцівки;
  • зниження чутливості;
  • слабкість окремих м’язів;
  • незручність або труднощі під час виконання певних рухів;
  • симптоми, які посилюються під час певного положення кінцівки або навантаження;
  • тривалий дискомфорт після травми.

Однією з поширених причин таких симптомів є компресія нерва – його здавлення в анатомічно вузькій ділянці. Наприклад, у ділянці зап’ястя може виникати компресія серединного нерва, що супроводжується характерними відчуттями в кисті та пальцях.

Водночас подібні симптоми можуть бути пов’язані не лише з периферичними нервами. Причиною можуть бути захворювання хребта, порушення кровообігу, м’язові зміни або інші неврологічні стани. Тому важливо правильно визначити джерело симптомів.

 

Які пошкодження та захворювання периферичних нервів виявляє УЗД?

 

УЗД периферичних нервів дозволяє оцінити їхню структуру та виявити зміни, які можуть пояснювати неврологічні симптоми.

Під час дослідження можуть визначатися:

  • потовщення нерва;
  • зміна його внутрішньої структури;
  • порушення нормальної ехоструктури;
  • нерівність або зміна контурів;
  • ознаки компресії;
  • зміщення або деформація нерва;
  • зміни після травм;
  • локальні утворення, які впливають на нерв;
  • деякі ознаки запальних або інших патологічних процесів.

Особливо корисним УЗД може бути при підозрі на тунельні нейропатії, коли нерв здавлюється в певному анатомічному каналі.

Також ультразвукове дослідження може допомогти оцінити периферичний нерв після травми або хірургічного втручання та простежити його стан у динаміці.

Результати УЗД необхідно оцінювати разом із симптомами та даними неврологічного огляду. За необхідності лікар може призначити додаткові методи діагностики, зокрема електронейроміографію або МРТ.

 

УЗД периферичних нервів: які ділянки можна обстежити та що саме оцінює лікар?

 

Ультразвукове дослідження можна проводити для різних периферичних нервів верхніх і нижніх кінцівок. Конкретна зона обстеження залежить від локалізації симптомів та клінічної задачі.

Під час УЗД лікар може досліджувати нерв на значній протяжності – від його виходу в певній анатомічній ділянці до місця проходження через потенційно вузькі канали.

Залежно від показань можуть обстежуватися, зокрема:

  • серединний нерв у ділянці зап’ястя та передпліччя;
  • ліктьовий нерв у ділянці ліктя;
  • променевий нерв;
  • сідничний нерв;
  • великогомілковий нерв;
  • малогомілковий нерв;
  • інші доступні для ультразвукової візуалізації периферичні нерви.

Лікар оцінює товщину та форму нерва, його внутрішню структуру, контури, характер проходження та взаємодію з прилеглими тканинами.

Однією з переваг методу є можливість проводити динамічне дослідження. Тобто лікар може спостерігати за нервом під час певних рухів кінцівки та оцінювати його зміщення або поведінку в реальному часі.

 

УЗД чи МРТ периферичних нервів: у чому різниця та коли потрібен кожен метод?

 

УЗД та МРТ можуть використовуватися для оцінки периферичних нервів, але ці методи мають різні можливості.

УЗД периферичних нервів дозволяє:

  • досліджувати нерв у режимі реального часу;
  • оцінювати його структуру та товщину;
  • проводити динамічні проби під час руху;
  • оцінювати взаємодію нерва з навколишніми тканинами;
  • виявляти певні ознаки компресії;
  • швидко дослідити конкретну ділянку.

МРТ має інші діагностичні можливості. Вона дозволяє отримати детальні зображення нервів та навколишніх м’яких тканин, а також оцінити більшу анатомічну область. Метод може бути особливо корисним, коли необхідно дослідити складні анатомічні ділянки, глибоко розташовані структури або причину змін, яку неможливо достатньо оцінити за допомогою УЗД.

У деяких випадках ці методи не конкурують, а доповнюють один одного. Вибір між УЗД, МРТ, електронейроміографією або їх поєднанням залежить від симптомів, попереднього діагнозу та завдання обстеження.

Якщо вас турбують біль, оніміння, поколювання або слабкість у кінцівках, зверніться до медичного центру «Юнімед». УЗД периферичних нервів допоможе своєчасно оцінити їхній стан, виявити можливі зміни та визначити подальшу тактику обстеження.