Тахікардія: симптоми, причини, методи діагностики та лікування

Тахікардія – це одне з найпоширеніших порушень сердечного ритму, що характеризується підвищеним серцевим ритмом. Хоча основним симптомом тахікардії є прискорене серцебиття, все ж варто розмежовувати збільшення серцевого ритму під час фізичного навантаження або внаслідок хвилювання, що є цілком нормальним явищем, та патологічно часте серцебиття у стані спокою.

 

Визначення хвороби. Причини захворювання

 

Тахікардія не є окремим захворюванням, адже це лише симптом, який може свідчити про наявність певних патологій сердечно-судинної, ендокринної та вегетативної нервової системи. Пульс здорової людини у нормі становить 60-80 ударів, а скорочення серця з показником понад 90 ударів у хвилину (може досягати 200 ударів) під час легкої фізичної активності чи стану спокою свідчить про тахікардію. При наявності такого симптому варто негайно звернутися до лікаря, який зможе правильно визначити діагноз та призначити ефективну схему лікування, спираючись на результати досліджень.

 

Причини та симптоми тахікардії

 

Збільшення частоти скорочень серцевого м’яза – природна реакція людського організму на високе фізичне чи емоційне навантаження, адже при таких умовах виділяється адреналін, який збільшує рівень енергії, активності та мобілізує психічний ресурс. Збільшення серцевого ритму інколи може бути зовсім безсимптомним, проте, як правило, людина має:

 

  • Запаморочення.
  • Нерівне, пришвидшене серцебиття.
  • Тривожність.
  • Брак повітря.
  • Задишка.
  • Зниження працездатності, швидка втомлюваність.
  • Втрата свідомості при особливо високій частоті пульсу.
  • Біль, тяжкість та неприємні відчуття у грудній клітці та шиї.

 

Виникнення тахікардії може бути пов’язане як і з серцево-судинними патологіями, так і з порушеннями правильного функціонування органів ендокринної та нервової системи.

 

Причини виникнення тахікардії:Узи сердца в Запорожье

 

  • Вроджені аномалії серця.
  • Ішемічна хвороба серця, перикардит, міокардит, ендокардит.
  • Гіпертонічна хвороба.
  • Куріння, зловживання алкоголем, енергетиками, велика кількість кави в раціоні.
  • Травматичні пошкодження.
  • Інфекційні захворювання.
  • Різні ендокринні порушення.
  • Анемія.
  • Зміна об’єму крові, що циркулює.
  • Ожиріння.
  • Зневоднення.
  • Стрес, емоційне перевантаження.

 

Класифікація та стадії розвитку тахікардії

 

Тахікардію поділяють на два види:

 

  • Фізіологічна. Такий стан вважається нормою, адже прискорення серцебиття – це те, як організм людини реагує на високу фізичну активність та виникнення стресових ситуацій. Фізіологічна тахікардія зустрічається у дітей дошкільного віку та підлітків через гормональну перебудову організму та не є патологією. До причин «безпечного» прискорення серцебиття також належать емоційне збудження, вживання кави, алкоголю, певних ліків, спека тощо
  • Патологічна. Цей вид тахікардії становить серйозну загрозу здоров’ю людини, адже може призвести до тяжких ускладнень, як-от: інфаркт, інсульт. Також існує класифікація патологічної тахікардії відповідно до локалізації частини, яка прискорює ритм. Таким чином вирізняють передсердну, шлуночкову тахікардію та синусову тахікардію.

 

Діагностика та лікування тахікардії

 

Для призначення ефективної схеми лікування, потрібно спершу дізнатися причину виникнення такого стану. Отже, необхідний комплексний підхід для точного визначення проблеми. Лікарі застосовують наступні медичні діагностичні методи, щоб виявити причину тахікардії:

 

  • Лабораторні аналізи (загальний аналіз крові, аналіз на електроліти, ліпідограма, аналізи на гормони щитоподібної залози).УЗИ сердца
  • УЗД серця. Цей спосіб дозволяє дослідити структурну будову серця та виявити захворювання, що є причиною патологічного прискореного серцебиття.
  • Електрокардіограма.

 

Як правило, тахікардію лікують медикаментозним способом, проте у деяких випадках необхідне хірургічне втручання. Приймання ліків нормалізує серцевий ритм та має седативну дію для зниження стресу та емоційного навантаження. Хірургічне втручання здійснюють при серцевій недостатності, вадах серця та після інфаркту.