Деменція – це втрата здатності до абстрактного та асоціативного мислення, порушення пам’яті, мови, орієнтації і сприйняття. За даними Міністерства охорони здоров’я України, на деменцію страждають 10-25% населення старше 70 років. Дегенеративні процеси нервової системи призводять до того, що ці люди стають нездатними до самообслуговування, спілкування, трудової діяльності. Які причини розвитку когнітивних порушень і як їх можна діагностувати?
Деменція та її причини:
- Дегенеративні захворювання мозку, наприклад, хвороба Альцгеймера – поширена причина деменції. При цьому дегенеративний процес дифузно зачіпає кору головного мозку, зменшується кількість нейронів, відбувається поглиблення борозен і розширення шлуночків. Це призводить до зменшення маси головного мозку і порушення його функціонування. У малих судинах накопичується амілоїд (специфічний білково-полісахаридний комплекс), провокуючи розвиток амілоїдної ангіопатії. Разом з прогресуванням дисфункції кори настає зниження пам’яті, порушення орієнтації в просторі, втрата моторики, апатія і депресія. При більш рідкісній формі дегенеративної деменції – хворобі Піка, уражаються лише лобові і скроневі частки. Це захворювання супроводжується руховими порушеннями (так звана кіркова деменція) і розладами чутливості. Хворі страждають від нетримання калу і сечі, стають сварливими та озлобленими. До дегенеративних причин виникнення деменції відносять також прогресуючий над’ядерний параліч, хворобу Паркінсона і хорею Ґентінгтона.
- Мультиінфарктна деменція настає після множинних інсультів і відноситься до деменції судинного типу. Гострі порушення мозкового кровообігу супроводжуються когнітивною та руховою дисфункцією відповідної локалізації. Сприяють цьому підвищений артеріальний тиск і атеросклероз судин головного мозку. Пацієнти після неодноразових інсультів стають емоційно лабільними, слізливими, нездатними запам’ятати нову інформацію.
- Поширеною причиною деменції фахівці називають також хронічну гідроцефалію. Хронічна гідроцефалія настає при звуженні сильвієвого водопроводу або здавленні IV шлуночка об’ємним утворенням. У цих випадках внутрішньочерепний тиск підвищується не різко, а поступово, призводячи до деменції підкіркового типу. Такі пацієнти стають апатичними, неохайними, можуть вийти з дому і забути зворотну дорогу, не впізнавати близьких або плутати їх з іншими людьми, неадекватно оцінювати навколишню обстановку і наражатися на небезпеку.
Діагностика деменції
Існують різні тести, спрямовані на оцінку когнітивних та емоційних здібностей. Однак точно визначити ступінь деменції з їх допомогою неможливо, тому що тест не враховує культурні та соціальні особливості пацієнта, рівень освіти, відсутність зацікавленості в результаті.
Щоб визначити морфологічний субстрат деменції і діагностувати ступінь ураження кори великих півкуль, необхідна візуалізація за допомогою МРТ головного мозку. Дослідження покаже, чи є причиною деменції дегенеративний процес, порушення мозкового кровообігу або блокада лікворопровідних шляхів. Магнітно-резонансна томографія дозволяє надійно діагностувати інфаркти мозку або крововиливи та визначити їх локалізацію. При хронічній гідроцефалії, що супроводжується деменцією, при МРТ можна діагностувати місце блокади лікворопровідних шляхів за характером розширення шлуночків мозку.
Дуже важливо своєчасно виявити причину деменції, щоб ефективне лікування могло уповільнити або зупинити розвиток незворотних процесів втрати когнітивних і практичних умінь людини.
