Статті

Більше 15 мільйонів людей у ​​світі живуть з діагнозом хвороба Альцгеймера. Це захворювання спричинює деменцію, проблеми з пам’яттю і труднощі при виконанні повсякденних завдань. На сьогодні причини виникнення цієї недуги залишаються до кінця не вивченими. Незважаючи на невиліковність, виявивши захворювання на ранніх стадіях і почавши приймати терапію, можна істотно уповільнити прояв клінічної симптоматики. Діагностика хвороби Альцгеймера за допомогою МРТ грає сьогодні провідну роль у своєчасній діагностиці. За статистикою Міжнародної федерації Альцгеймера, смертність від цієї недуги займає п’яте місце в світі. Незважаючи на поширеність, визначити цю хворобу, як і раніше, складно, тому що її симптоми заплутують лікарів. Вони нагадують і онкологічні, і судинні патології. Тут на допомогу діагностам приходить МРТ. Цей метод допомагає визначити найбільш яскраві прояви хвороби Альцгеймера. Саме тому МРТ якісно виграє у інших видів діагностики. Діагностика хвороби Альцгеймера за допомогою МРТ Серед характерних змін, які в першу чергу насторожать МРТ-діагноста – атрофія головного мозку, розширення борозен і шлуночків, порушення кровопостачання і обмінних процесів. На більш пізніх стадіях відбуваються зміни в скроневих і потиличних частках. Такі зміни легко визначаються на томографі, що дозволяє поставити остаточний діагноз. При необхідності при підозрі на ХА можуть призначити МРТ з контрастною речовиною. Використання МРТ для виявлення хвороби Альцгеймера стало вагомим кроком до ранньої діагностики даної патології. До цього поставити діагноз було можливо не раніше, ніж через три роки регулярних спостережень за хворими. Сьогодні цей процес займає до декількох місяців. Це дозволяє вчасно приступити до прийому медикаментів і в подальшому полегшити догляд за таким пацієнтом для родичів, поліпшивши якість і збільшивши тривалість життя хворого. Зміни в поведінці та характері людей, на які варто звернути увагу, щоб не пропустити хворобу Альцгеймера, зазвичай пов’язані зі забудькуватістю (аж до забування функцій предметів особистої гігієни), пригнічений стан, страхи і підвищена тривожність. У групі ризику – люди старше 65 років, особливо, жінки. У них Альцгеймер діагностують в три рази частіше, ніж у чоловіків. Постановка діагнозу на ранніх стадіях не обмежується лише МРТ. Медики також призначають аналіз на біомаркери і різні нейропсихологічні тести для оцінки здібностей пацієнта до логічного та аналітичного мислення. Пройти МРТ діагностику хвороби Альцгеймера в Запоріжжі можна в діагностичному центрі «Юнімед». Консультацію можна отримати за телефонами: +38 (050) 320-27-07, +38 (067) 350-27-07. На нашому сайті можна ознайомитись з цінами на МРТ  

Не секрет, що грудне молоко – оптимальна їжа для новонародженого. Згідно з дослідженнями, грудне молоко містить близько 400 нутрієнтів, які потребує малюк для повноцінного розвитку. Один з цих компонентів – лактоза або, як її ще називають, молочний цукор. Для розщеплення і засвоєння даного вуглеводу необхідний фермент лактаза. Якщо ж в організмі дефіцит лактази – це веде до порушення абсорбції молочного цукру і непереносимості всіх продуктів, в яких він міститься. Дане відхилення називається лактазною недостатністю. Але хибно вважати, що це захворювання проявляється тільки в дитячому віці. У ході досліджень виявлена наступна закономірність: чим ближче країна до екватора, тим у більшого відсотка її дорослого населення присутній дефіцит лактази в організмі. Наприклад, у Північній Європі такі проблеми діагностуються лише у п’яти відсотків населення, тоді як у Південно-Східній Азії лактазною недостатністю страждає близько 98 відсотків населення. В цілому, патологія може носити як спадковий характер (первинна лактазна недостатність), так і з’явитися протягом життя (вторинна недостатність). З народження лактазна недостатність діагностується у 5-6 відсотків населення. Її викликає мутація генів. Також вроджені проблеми з лактазою діагностуються у дітей, що народилися раніше 37-го тижня вагітності. Справа в тому, що вироблення цього ферменту в кишечнику плода починається тільки з 24-го тижня. Інтенсивність процесу збільшується з кожним місяцем розвитку плода. Відповідно, організм недоношеної дитини не встигає налагодити виробництво ферменту на повну силу. Але, як правило, з часом цей процес налагоджується, оскільки шлунок і кишечник збагачуються лактазою. У ранньому віці патологія проявляється у вигляді здуття, рідкої дефекації, проблем з вагою, а також неспокійної поведінки дитини. Захворювання кишечника – головний привід виникнення набутого дефіциту лактази. Інфекції, запалення підшлункової залози, целіакія, хвороба Крона, алергія на харчові продукти – ці хвороби пошкоджують слизову оболонку кишечника, порушують його функції. У тому числі вироблення лактази. Симптоматика лактазної недостатності у дорослих визначається тяжкістю захворювання, а також кількістю споживаних молочних і кисломолочних продуктів. Хворий починає відчувати загальне нездужання організму, яке виражається в головному болю, відчутті слабкості, запамороченні, пітливості, серцевому болю, болю в суглобах. Все це відбувається на тлі проблем із травленням – з’являється нудота, підвищене газоутворення, діарея, виникають кишкові кольки. Хвороба заявляє про себе через півтори години після прийому їжі, що містить лактозу. Для діагностики захворювання у маленьких і великих пацієнтів застосовуються інструментальні дослідження і лабораторні аналізи. Дітям їх призначає педіатр, дорослим – сімейний лікар. Попередньо фахівець з’ясовує, коли саме почалася хвороба, як вона проявляється, уточнює, чи передували захворюванню застуда або інфекції, чи немає у пацієнта алергії. До переліку основних аналізів, які допомагають діагностувати лактазну недостатність, входять копрологічний аналіз, аналіз калу на вуглеводи, лактозна крива, біопсія тонкого кишечника, визначення вмісту водню у вдихуваному повітрі після прийняття лактози, елімінаційна дієта. Також проводиться ряд генетичних тестів. Лікується лактазна недостатність медикаментами та дієтою. І якщо медикаментозне лікування – це допоміжний засіб, що усуває симптоми, то дієта обов’язкова при всіх видах захворювання. Специфіка і тривалість дієти коригується лікарем в залежності від віку пацієнта та клініки захворювання. У Запоріжжі пройти повний спектр аналізів, що дозволяють діагностувати лактазну недостатність можна в медичному центрі «Юнімед». Уже кілька років центр успішно співпрацює з діагностичною лабораторією INVITRO, оснащеною обладнанням кращих світових виробників. Отримати додаткову інформацію можна за телефонами:  +38 (061) 220-10-72, +38 (066) 181-34-34, +38 (097) 181-34-34

Дратівливість і плаксивість, залисини на потилиці, порушення апетиту і затримка заростання тім’ячка – все це може свідчити про рахіт, захворювання, до якого особливо схильні діти до трьох років. Причина недуги – порушення фосфорно-кальцієвого обміну, в результаті якого уражається кісткова тканина. Пусковий механізм цього захворювання – нестача вітаміну D, який в нормі надходить в організм з їжею, а також синтезується в шкірі, при впливі на неї ультрафіолетових променів. Саме вітамін D бере участь у формуванні кісткової системи дитини. У разі нестачі сонячних променів, нераціонального харчування або проблем із засвоєнням вітаміну D, або, висловлюючись науковою мовою, кальциферолу, прийомі протисудомних препаратів, відбувається збій процесу мінералізації кісток. Однак перший удар припадає на нервову систему. Малюк весь час плаче, погано спить. Через те, що дитина неспокійна, вона активно треться головою об подушку. Додайте до цього посилення пітливості і зрозумієте, як з’являються залисини – ще один тривожний симптом. У початковій стадії захворювання можна також помітити зниження у дитини м’язового тонусу і затримку розвитку: немовля пізніше однолітків починає тримати голову, повзати, сидіти і ходити. Стурбованість і підозру повинна також викликати затримка прорізування зубів. Якщо рахіт занедбати, далі йде період розпалу хвороби, під час якого починають деформуватися кістки: ноги набувають форму дуги, ребра стають плоскими, перетворюючись на так звані «рахітичні чотки», кістки черепа розростаються («олімпійський лоб»), хребет і таз деформуються, живіт стає плоским і розпластаним, тому його ще називають «жаб’ячим». Дитина відрізняється блідістю, має проблеми з травленням (блювота, діарея або запори). Вкрай важливо своєчасно поставити діагноз і розпочати лікування, тому що рахіт може привести до плоскостопості, а у дівчаток – до неможливості виносити вагітність. Крім візуальних симптомів існують методи лабораторної діагностики, які дозволять підтвердити діагноз. Насамперед слід здати кров на біохімію, щоб дізнатися показники кальцію, фосфору і лужної фосфатази (ферменту, відповідального за транспорт кальцію і фосфору до кісток) у крові. Нормальний рівень кальцію для дітей – 2,5-2,7 ммоль/л, фосфору – 1,3-2,3 ммоль/л, фосфатази – до 200 ОД/л. Не обійтися і без рентгена – він покаже зміни, яких зазнали кістки малюка внаслідок хвороби. Однак ще більш інформативним методом медичної візуалізації є комп’ютерна томографія. Ще один метод визначення нестачі або надлишку кальцію – проба Сулковича. Вона базується на тому, що внаслідок метаболізму, частина кальцію виводиться нирками. Для проведення проби потрібно зібрати сечу дитини натщесерце (10-20 мл), попередньо (за 2-3 дні) виключивши з раціону всі продукти з великим вмістом кальцію. Додаючи реактив, діагности оцінюють ступінь помутніння сечі – чим вищий його рівень, тим вищий вміст кальцію. Альтернативним і більш точним методом є кальцій-креатинінове співвідношення в разової порції сечі. За допомогою даного аналізу можливо мінімізувати коливання рівня кальцію, пов’язані зі зміною концентрації сечі після питного режиму. Призначається педіатрами для виключення передозування вітаміном D при лікуванні рахіту. Схему подальшого лікування, звичайно, визначає педіатр. Вона включає прийом вітаміну D, маcсаж і фізіотерапію, усунення причин, які спричинили недугу. Що стосується профілактики, то вона проста: необхідно вводити в раціон дитини продукти, що містять кальцій, фосфор і вітамін D: сир, яйця, рибу. Дітям, які народилися в місцевості з низькою сонячною активністю і недоношеним додають профілактичні дози вітаміну D. Лабораторні дослідження на діагностику рахіту і контролю його терапії можна пройти в медичному центрі «Юнімед». Для консультації по цікавлячим аналізам телефонуйте: +38 (061) 220-10-72, +38 (097) 181-34-34, +380 (066) 181-34-34

Осінь – період загострення цілого ряду хронічних захворювань. Цьому сприяє безліч факторів. З похолоданням змінюється ритм життя, погіршуються погодні умови, скорочується тривалість світлового дня, змінюється раціон харчування (стає менше фруктів і овочів). Також активізуються застудні захворювання, що виснажують імунітет. До того ж осінь – це період підвищеного стресу, викликаного початком чергового навчального року у дітей і періоду активної роботи у дорослих. Зокрема, саме з вересня по листопад загострюються хронічні захворювання травної системи. Особливо виразкові хвороби та гастрити. Виразкова хвороба викликається трофічними порушеннями слизової оболонки дванадцятипалої кишки або шлунка. Однією з причин виникнення захворювання вважаються стреси. Викид у кров великої кількості адреналіну, що виробляється при стресі, викликає звуження і спазми кровоносних судин, порушення роботи м’язів шлунково-кишкового тракту. Це призводить до порушень кровопостачання шлунка і кишечника. У свою чергу шлунковий сік починає згубно впливати на погано підживлювану кров’ю слизову оболонку. Проте головна причина виразкової хвороби – це бактерія Helicobacter pylori і викликаний нею дисбаланс між агресивними факторами, які впливають на шлунок, і механізмами його захисту. Слиз, який виділяється шлунком, не може впоратись із соляною кислотою і пепсином, ферментом, відповідальним за перетравлення білків, що і призводить до утворення виразок. Гастрит – це запальний процес слизової оболонки шлунка, що порушує травлення і засвоєння їжі. Головна причина захворювання – все та ж бактерія Helicobacter pylori. Крім цього зустрічаються і аутоімунні гастрити, коли через збої в роботі імунітету організм сам починає виробляти речовини, які вражають шлунок. Важливий момент, про який слід пам’ятати, – випадки, коли виразкова хвороба або гастрит загострюються раптово, досить рідкісні. Як правило, організм заздалегідь починає подавати сигнали про настаючі проблеми. Просто ми, занурені в рутину, до останнього не звертаємо уваги на дискомфорт, що з’явився в шлунку і кишечнику. Тому важливо пам’ятати, що на прийом до гастроентеролога слід записуватися не тоді, коли біль вже неможливо ігнорувати, а при перших симптомах загострення. Крім загального дискомфорту в шлунково-кишковому тракті, ознаки наближення загострення такі: – гострий біль у правому підребер’ї і надчеревній ділянці; – відсутність апетиту; – здуття живота; – слабкість, нудота, відрижка; – нерегулярні випорожнення. Як же уникнути осіннього загострення гастриту і виразкової хвороби? Перше і головне правило – навчитися розслаблятися. Прогулянки на свіжому повітрі, дотримання графіка сну і збільшення його тривалості до 8 годин, заняття спортом – все це допомагає протистояти стресам. Не дарма при лікуванні виразки лікарі часто призначають своїм пацієнтам прийом заспокійливих препаратів. Природно, важлива і дієта. Необхідно вилучити з раціону всі продукти харчування, які сприяють активному виділенню шлункового соку. Тобто слід відмовитися від гострого, копченого, солоного, смаженого, кислого, а також від різноманітних приправ, спецій, соусів. Само собою, слід утриматися від вживання алкоголю, кави, міцного чаю. При цьому харчуватися слід порційно. Тобто потроху, але часто. Оптимальний інтервал – кожні три години. Не можна залишати шлунок порожнім, бо його стінки миттєво почне роз’їдати шлунковий сік. Особливо ця рекомендація стосується хворих на виразку шлунку. Вважається, що м’ятний чай рятує від шлункових кольок і неприємних відчуттів. Але якщо при гастриті м’ята дійсно надає заспокійливий ефект, то при виразковій хворобі вона протипоказана. Що стосується гастриту, то при його загостренні гастроентерологи рекомендують приймати препарати, які чинять седативну дію на запалену слизову і м’яко нормалізують рівень кислотності шлункового соку. Зокрема, підвищену кислотність можна нормалізувати лужною мінеральною водою. І, нарешті, важливо привчити себе до регулярних відвідувань гастроентеролога або терапевта. Профогляд не зашкодить, навіть якщо ви не відчуваєте симптомів погіршення стану організму. Лікар може призначити курс підтримуючих препаратів, які знизять ризик загострення хвороби. Це дозволить Вам і Вашому шлунку спокійно пережити осінь. Будьте здорові! В нашому медичному центрі «Юнімед» Ви можете пройти МРТ та УЗД обстеження

Одна з найнебезпечніших і при цьому складних у лікуванні патологій опорно-рухової системи організму – це грижа міжхребцевого диска. Як правило, її викликає остеохондроз. Захворювання виникає в результаті руйнування оболонки диска і випинання її вмісту в спинномозковий канал. Через це можливе перетискання спинномозкових корінців і навіть пошкодження спинного мозку. Крім остеохондрозу, поштовхом до розвитку міжхребцевої грижі є травми, надмірні фізичні навантаження, загальна слабкість м’язів спини і навіть неправильна постава. Симптоматика хвороби залежить від місця розташування грижі та її розмірів. Патологія може взагалі ніяк себе не проявляти, якщо грижа не тисне на нерв. Але якщо компресія нерва все-таки виникає, хворий відчуває гострий біль. Наприклад, грижа поперекового відділу хребта характеризується болями в попереку і в ногах, що поширюється на сідниці, коліна, ступні. При розвитку захворювання у верхній частині поперекового відділу з’являється біль у стегні. Оніміння та болі в руках і грудях характерні для грижі, що утворилася в грудному відділі хребта. Для грижі в шийному відділі характерні больові відчуття у шиї, що віддають в руку, надпліччя. Можливе порушення мозкового кровообігу, що тягне за собою головний біль, слабкість, запаморочення. При цьому захворюванні больові відчуття, як правило, проявляються раптово і так само раптово проходять. Біль посилюється при тривалому стоянні, кашлі і навіть чханні, і знижується в позах, що знімають напругу зі спини. У випадках серйозної компресії нервових корінців хребта організм може взагалі втратити контроль над роботою кишечника і процесом сечовипускання. Грижа міжхребцевого диска: діагностика захворювання На сьогоднішній день у неврології при підозрі на міжхребцеву грижу все частіше застосовують магнітно-резонансну томографію, як найбільш точний і інформативний діагностичний метод. МРТ дозволяє отримати повні дані про стан: – кісткових структур хребта; – спинномозкових нервів; – міжхребцевих дисків; – м’яких тканин, що оточують хребет. Завдяки високій розподільній здатності знімків, одержуваних при МРТ, міжхребцева грижа класифікується не лише за розмірами, але і за місцем розташування. Також, у випадках, якщо присутня супутня патологія, за допомогою МРТ фіксуються запалення. Паралельно визначається ширина хребетного каналу. Процедура сканування абсолютно нешкідлива для пацієнта. До того ж, в більшості випадків, МРТ хребта не вимагає введення в організм контрастної речовини для поліпшення якості візуалізації. Сама процедура не передбачає особливих приготувань з боку пацієнта. Що стосується протипоказань, то вони стандартні для даного виду обстеження. До них відносяться наявність у тілі металевих імплантів і включень, електронних пристроїв (наприклад, кардіостимулятора). Також МРТ не рекомендується проходити людям, що страждають на клаустрофобію. Слід пам’ятати, що одна з обов’язкових умов отримання якісних знімків при МРТ – повна нерухомість людини протягом усього обстеження. Це може викликати дискомфорт, особливо у пацієнтів з больовим синдромом. У Запоріжжі пройти МРТ хребта можна в центрі медичної візуалізації «Юнімед». Центр має сучасне обладнання і штат висококласних фахівців. Консультації та запис на обстеження за телефонами: +38 (061) 270-80-85 и +38 (061) 226-06-10 На нашому сайті можна ознайомитись з цінами на МРТ

Готуючись до материнства, дуже важливо бути впевненою в тому, що здоров’я майбутньої дитини в порядку. Серед спектру скринінгів, діагностичних процедур і аналізів, рекомендованих вагітним жінкам, важливу роль відіграє НІПТ – неінвазивний пренатальний тест, що дозволяє виключити підозри на наявність у плода генетичних захворювань. Ризик виникнення хромосомних патологій прийнято пов’язувати з віком жінки, проте відсутність вікового фактора не є гарантією здоров’я малюка. Так, незалежно від того, скільки років матері, існує загроза появи у плода мікроделеції – синдрому, при якому хромосоми втрачають невеликі ділянки, що загрожує генетичними відхиленнями, що впливають на фізичне і розумове здоров’я дитини – вадами внутрішніх органів, порушеннями психомоторного розвитку (синдроми Ді Джорджі , Прадера-Віллі, «котячого крику», Ангельмана). Діагностувати ці відхилення в розвитку допоможе пренатальна діагностика, яка буває інвазивною та неінвазивною. Метод неінвазивної пренатальної діагностики – високоточний сучасний скринінговий тест, який, на відміну від УЗД і біохімічних аналізів дозволяє встановити точний діагноз без ризику для здоров’я матері і дитини. У світову клінічну практику тест увійшов порівняно недавно – в 2012 році, але вже встиг зайняти в ній провідну роль. Висока достовірність тесту полягає в аналізі вільної ДНК плоду з плазми матері, яка потрапляє в кров уже з 10 тижня. Для цього необхідно всього лише здати аналіз крові. Що найголовніше – НІПТ знижує необхідність інвазивного тесту, який може негативно вплинути на вагітність. За результатами неінвазивного пренатального скринінгу, лікар дає оцінку ризиків і при необхідності призначає вже інвазивную пренатальну процедуру. Проводять тест з 10 по 14 тиждень жінкам будь-якого віку і групи ризику. За великим рахунком, робити його можна на будь-якому терміні після 10 тижнів, однак не варто забувати, що після 25 тижня залишається зовсім мало часу для того, щоб зробити додаткові дослідження в разі потреби (зокрема, амніоцентез). Крім вищезазначених мікроделецій, до захворювань, які діагностуються за допомогою НІПТ, відносять патології, зчеплені зі статтю, і аномалії, пов’язані з патологічною кількістю хромосом. Перша група включає в себе наступні найбільш поширені захворювання: – міодистрофію Дюшенна – проявляється м’язовою слабкістю, прогресуючою з віком. Схильні до неї найчастіше хлопчики (3 на 10 000 новонароджених); – гемофілію А – вроджений дефіцит білка фактора згортання крові (1 на 10 000 новонароджених). Що стосується хромосомних патологій, частота яких, за даними цитогенетичних досліджень, становить 0,6% -1%, то до них відносять: – синдром Дауна – вроджені фізичні та розумові аномалії (1 на 800 новонароджених); – синдром Клайнфельтера – порушення фізичного і розумового розвитку, безпліддя у чоловіків (1 на 500 новонароджених); – синдром Патау (1 на 10 000) і синдром Едвардса (1 на 3000) – множинні вади розвитку, несумісні з життям; – трисомія по Х-хромосомі – зниження здібностей до навчання, порушення фізичного розвитку (1 на 10 000 новонароджених); – синдром Шерешевського-Тернера – проявляється в фізіологічній недорозвиненості і безпліддям (2 на 2 500 новонароджених дівчаток); Це далеко не повний перелік відхилень, які допоможе діагностувати НІПТ. Також цей тест визначає стать плода і його фізіологічний стан. Показання, при яких медики наполегливо рекомендують проходження скринінгової процедури, включають в себе: – вік майбутньої мами – 35+; – підозри, що виникли в результаті біохімічного тесту; – хромосомні патології у родичів; – часті мимовільні переривання вагітності на ранніх термінах в анамнезі; – ЕКО. Тест виконується тільки при одноплодній і двоплідній вагітності, при двоплідній стать дітей не визначається. Протипоказань до проведення скринінгу небагато – наявність хромосомних мутацій у одного з батьків, терапія стовбуровими клітинами, хромосомні патології, які визначаються під час УЗД.

Рентген кистей і променезап’ясткових суглобів – найбільш часто використовуваний метод діагностики при підозрі на ревматоїдний артрит. Однак цей спосіб не дає можливості діагностувати хворобу на ранніх стадіях. Крім цього, рентген не дозволяє виявити зміни в таких структурах суглоба, як зв’язки, хрящі, сухожилля. Тому при діагностиці ревматоїдного артриту на ранніх стадіях лікарі все частіше вдаються до допомоги МРТ. Цей діагностичний метод більш точний, ефективний, а також, на відміну від рентген-випромінювання, безпечний для пацієнта, і дозволяє виявити ранні ознаки кістково-хрящової деструкції. Згідно статистики, в Україні на ревматоїдний артрит хворіє близько двох відсотків населення. При цьому набагато частіше захворюванням страждають жінки: на одного хворого чоловіка припадає чотири жінки. Незважаючи на те, що ревматоїдний артрит вважається хворобою літніх людей, в останні роки він все частіше діагностується у людей у ​​віці від 35 років. Головна небезпека захворювання в тому, що без належного лікування воно прогресує. У підсумку воно веде до суттєвого обмеження можливості пересуватися. Тобто до інвалідності. У 70 відсотках випадків захворювання починає розвиватися в холодний період року. Серед провокуючих чинників – спадковість, паління і зловживання кофеїном, бактеріальні та вірусні інфекції, гормональний дисбаланс, хірургічні втручання, травми та навіть харчова алергія. Спочатку ревматоїдний артрит вражає дрібні периферичні суглоби кистей і стоп. Також страждають зап’ястки, колінні та ліктьові суглоби. Після цього в патологічний процес втягуються інші системи та органи організму. До основних симптомів захворювання відносяться: слабкість, втома, зниження ваги, нічим не обумовлені підвищення температури, пітливість, ниючі болі в м’язах і суглобах, відчуття скутості в тілі вранці. З плином часу симптоми прогресують, суглоби починають втрачати свої функції, виникають деформації. Ревматоїдний артрит: можливості діагностики ранньої стадії за допомогою МРТ При появі перших ознак недуги необхідно якомога швидше звернутися за допомогою до ревматолога. Якщо з моменту початку захворювання пройшло не більше року, вірогідність того, що лікування буде успішним, виростає в рази, а ремісія захворювання досягається частіше і швидше. Внаслідок збереження функції суглобів зберігається їх рухомість, а значить, і якість життя. Саме тому так важливо при перших симптомах ревматоїдного артриту пройти саме МРТ. Діагностичну ефективність цього методу не можна порівняти з іншими клінічними діагностичними тестами. Вона дозволяє виявити захворювання на більш ранніх стадіях, а отже – своєчасно отримати адекватне протиревматичне лікування. Сама процедура МРТ суглобів при підозрі на ревматоїдний артрит не вимагає від пацієнта особливої ​​підготовки. Вам не доведеться дотримуватися дієти, відмовлятися від ліків або змінювати звичний спосіб життя. Залежно від складності випадку, процедура може тривати від 15 хвилин до півгодини. Під час обстеження необхідно дотримуватися повної нерухомості, бо навіть мінімальний порух здатний вплинути на якість знімків. У Запоріжжі пройти магнітно-резонансну томографію для виявлення ревматоїдного артрита на ранніх стадіях можна в філіалах медичного центру «Юнімед», які розташовуються на території обласної клінічної лікарні (Оріхівське шосе, 10) і в центрі міста (проспект Маяковського, 11). Запис на обстеження за телефонами: +38 (061) 270-80-85 и +38 (061) 226-06-10.

Колінні суглоби – великі і складні, щодня зазнають великі навантаження при ходьбі, підйомі по сходах, присіданні. На жаль, з роками вони зношуються і травмуються, особливо, через неправильно розраховані навантаження. У разі розвитку патології, своєчасно поставлений діагноз і призначена терапія – запорука швидкого одужання. Патології колінного суглоба діляться на травми (розриви зв’язок, сухожиль), що виникають при різких рухах і надмірному неправильно дозованому навантаженні, ураження менісків, дегенеративні зміни (окостеніння в тканинах, деформуючий артроз), кісти, захворювання, що вражають синовіальну оболонку (ревматичний синовіт, остеохондроматоз, запалення), патології сухожиль і зв’язок. Дуже часто пацієнти, які страждають одним з цих недугів, відкладають візит до ортопеда або травматолога, а даремно! Адже запускаючи хвороби, вони зменшують свої шанси на швидке відновлення працездатності і життя без болю. Доступним і інформативним методом виявлення проблем колінного суглоба на сьогодні є ультразвукова діагностика. Цей безпечний та неінвазивний спосіб медичної візуалізації дає можливість обстежити всі частини суглоба – м’язи, суглобову рідину, кістки, зв’язки, хрящі та судини. Метод, що не вимагає додаткової підготовки, ефективний для виявлення новоутворень, вроджених суглобових аномалій, травм зв’язок і меніска, запалень, артрозу і остеоартрозу, переломів. Крім визначення патологій, УЗД колінного суглоба застосовують для того, щоб оцінити профпридатність спортсменів і в разі необхідності прийняти рішення про завершення спортивної кар’єри. До групи ризику потрапляють, насамперед, ті, хто займаються гімнастикою, ковзанами і лижним спортом, сноубордом і боротьбою. Без УЗД не обійтися, якщо виникає необхідність диференційної діагностики при підозрі на травму, дегенеративні зміни або ревматоїдний артрит, тому що ці патології мають схожу симптоматику. Така діагностика є необхідною не лише для постановки діагнозу, але і для подальшого спостереження за перебігом захворювання. На УЗД колінного суглоба лікар може побачити його контури, кількість і якість синовіальної (суглобової) рідини, оцінити стан меніска, зв’язок, надколінка, зовнішнього шару кістки і хрящової тканини, визначити зміни розміру суглобової щілини і капсули, побачити присутність вільних тіл. Процедура також покаже наявність бурситу, кісти, кісткових розростань на стегновій і великогомілковій кістках. Як зазначалося раніше, додаткової підготовки ультразвукова діагностика не вимагає. Єдине, від чого слід утриматися за 4-5 днів до УЗД – внутрішньосуглобові ін’єкції. Під час сканування колінного суглоба пацієнт лежить із розігнутими колінами. Для візуалізації менісків його просять зігнути ноги в колінах. Задні відділи суглоба оглядаються в положенні лежачи на животі. У нормі поверхня суглоба не має деформацій і нерівностей, в суглобовій порожнини немає випоту, суглобова оболонка не проглядається, гіаліновий хрящ має однорідну структуру. Іноді при необхідності (наприклад, при поєднаній травмі) УЗД коліна здійснюють разом з діагностикою гомілковостопного суглоба. У Запоріжжі процедуру можна пройти в одній з філій центру медичної візуалізації «Юнімед» за адресою Оріхівське шосе, 10 або проспект Маяковського, 11. Довідки та запис за телефоном: +38 (061) 270-80-85, +38 (061) 226-06-10.

Сечокам’яна хвороба – це найчастіша причина звернень в урологічній практиці. Про дану патологію йде мова тоді, коли в органах сечовидільної системи відбувається утворення конкрементів. Потрібно пам’ятати, що в здоровій нирці камінь не формується. Схильність до сечокам’яної хвороби передається у спадок. Статистичні дані дають невтішну характеристику щодо високої ймовірності рецидивів. За умов відсутності правильного лікування, ризик повторного каменеутворення протягом року досягає 10%, а в проміжку 5 років – 50%! В останні роки реєструється збільшення кількості звернень з приводу даної патології. Це пов’язано з умовами сучасного суспільства: малорухливий спосіб життя, погіршення екології, одноманітне харчування, велика кількість білкових основ у продуктах харчування та їх неправильна термічна обробка, які призводять до дисбалансу фосфорно-кальцієвого обміну. Внаслідок порушення обміну речовин, відбувається процес кристалізації солей з сечі. Згодом кристали наростають один на одного, формуючи, таким чином, камінь з ядром усередині. За своїм хімічним складом, щільністю і кольором, камені діляться на оксалатні, фосфатні, уратні і цистинові. Найчастіше у пацієнтів зустрічаються змішані за структурою камені, коли ядро ​​містить один вид мінералізації, а оболонка інший. Ускладнюють проблему каменеутворення часті інфекції сечовидільної системи, оскільки продукти життєдіяльності більшості мікроорганізмів викликають зміщення pH сечі в бік злуження, а це призводить до більш швидкого формування каменів. Розмір каменю не завжди впливає на клінічну картину захворювання. У разі нормального відтоку сечі посечовому тракту пацієнт може не відчувати жодного дискомфорту. Бувають випадки, коли конкремент, не досягаючи великого розміру, самостійно і безсимптомно виводиться з сечею. Прояви сечокам’яної хвороби в першу чергу залежать від місця розташування каменя, від зниження функції нирки, внаслідок порушення відтоку сечі з неї і, як наслідок, наявності приєднання запального процесу. Найбільш типовими клінічними симптомами сечокам’яної хвороби є: ниркова колька у вигляді болю різної інтенсивності і локалізації, кров у сечі, відходження конкрементів, труднощі при сечовипусканні, аж до гострої затримки сечі. Ниркова колька – це найпоширеніша скарга, зустрічається у 80% хворих на сечокам’яну хворобу. Вона буває настільки сильною, що може супроводжуватися блювотою, ознобом і підвищенням температури тіла. Характеризується раптовим початком, має нападоподібний перебіг, періоди інтенсивного болю змінюються короткочасним полегшенням. Поширюється біль від нирки вниз по ходу сечоводів, у багатьох пацієнтів віддає в пах. Характерна неспокійна поведінка хворого, неможливість знайти те положення, яке б полегшувало хворобливий стан. Якщо камінь рухається по сечоводу, біль може переміщуватися в нижню частину живота, статеві органи і внутрішню поверхню стегон. Нерідко пацієнти скаржаться на часті поклики до сечовипускання. При появі ознак сечокам’яної хвороби варто негайно звернутися за допомогою до уролога. Тільки лікар зможе виділити головні симптоми захворювання, грамотно їх проаналізувати і призначити спектр обстежень, необхідних для вибору правильної тактики лікування. Лабораторні дослідження загального аналізу крові та сечі надають інформацію про вираженість запального процесу, наявність червоних елементів крові в сечі. УЗД діагностика дає можливість виявити сам камінь, побачити його розмір і визначити локалізацію конкремента по ходу сечовивідних шляхів. Рентгенівське дослідження і комп’ютерна томографія визначають місце розташування і склад каменя. Тільки досвідчений лікар зможе правильно оцінити всі отримані дані і вибрати оптимальний метод лікування недуги. Якщо не застосувати належних заходів, сечокам’яна хвороба може призвести до розвитку запального процесу і, як наслідок, до втрати нирки. Пройти лабораторне та ультразвукове обстеження на наявність сечокам’яної хвороби в Запоріжжі можна в медичному центрі «Юнімед». Запис за телефонами:  +38 (061) 220-10-72, +38 (097) 181-34-34, +38 (066) 181-34-34. На нашаму сайті можна ознайомитись з цінами на УЗД в Запоріжжі

Намагаючись досягти максимального комфорту, людина відвідує басейни, оточує себе технологіями примусової вентиляції, кондиціонерами, зволожувачами. Всі ці системи пов’язані з наявністю прісної води, а це середовище природного проживання бактерій під назвою легіонела. Саме з активним використанням кондиціонування в останні роки різко зросла кількість спалахів легіонельозу. Для людини, крім високого ризику банальної застуди, через сидіння під потоком холодного повітря, ці прилади ховають у собі більш серйозну небезпеку. В системі охолодження кондиціонера накопичується конденсат, який під сонячними променями нагрівається до високої температури, створюючи сприятливі умови для життєдіяльності легіонели. Збудник цього захворювання – бактерія Legionella pneumophillia. Для того, щоб відбулося інфікування, необхідно вдихнути воду у вигляді дрібнодисперсного аерозолю, що містить дану патогенну бактерію. У медицині не зареєстровані випадки передачі легіонельозу від людини до людини, зараження можливе лише при контакті з водою, що містить Legionella pneumophillia. Однак, якщо задуматися, скільки офісів і житлових приміщень обладнано кондиціонерами, загроза виглядає досить переконливо. Легіонела поширена по всій земній кулі, але в економічно розвинених країнах зустрічається набагато частіше. Особи середнього та похилого віку найбільш схильні до цього захворювання, причому чоловіче населення хворіє в 2,5 рази частіше жіночого. Зниження імунітету, куріння, сильний стрес, наявність хронічних і онкозахворювань є факторами, що призводять до зараження. Дихальні шляхи людини служать вхідними воротами для проникнення інфекційного агента. Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів. Інфекціоністи виділяють кілька форм захворювання: хвороба легіонерів, лихоманка Форт-Брагг, понтіакська лихоманка та інші клінічні форми. Хвороба легіонерів або легіонельозна пневмонія найбільш поширена і вивчена. Симптоми захворювання починаються гостро з появи вираженої слабкості, інтенсивного головного болю, втрати апетиту, іноді діареї. На початковому етапі немає ознак ураження дихальних шляхів. Через добу від початку появи перших симптомів, відбувається різке підвищення температури тіла до 39-40 градусів за Цельсієм, задишка і сильний сухий виснажливий кашель. Деякі пацієнти скаржаться на кровохаркання, болі в м’язах і суглобах. У рідкісних випадках можливі дезорієнтація в просторі, марення, галюцинації. У 30% випадків дихальна недостатність може призвести до смертельного результату. Головне завдання медиків – не втратити дорогоцінний час і встигнути призначити правильне лікування ще на ранньому етапі захворювання, тоді шанси на одужання досить великі. І тут незамінним помічником лікаря виступає лабораторна діагностика. Вона дає можливість виявити в біологічних рідинах Legionella pneumophillia, оцінити відповідь імунної системи на впровадження збудника, а також побічно охарактеризувати тяжкість стану хворого. У разі підозри на легіонельозную інфекцію лікар може призначити загальноклінічні аналізи крові і сечі, бактеріологічні посіви змивів із бронхіального дерева, мокротиння, крові, плевральної рідини, сечі. Використовують також метод полімеразної ланцюгової реакції для виявлення самого збудника або метод ІФА для виявлення антитіл до збудника. Лабораторну діагностику легіонельозу можна пройти в медичному центрі «Юнімед» міста Запоріжжя. Консультації за телефонами: +38 (061) 220-10-72, +38 (097) 181-34-34, +38 (066) 181-34-34.

На жаль, в більшості випадків, діагностика цукрового діабету не представляє особливих труднощів для лікаря. Це пов’язано з тим, що часто пацієнти звертаються за допомогою надто пізно, коли стан стає важким. У цих випадках симптоматика настільки яскраво виражена, що складнощів з діагностикою не виникає. Доходить до того, що хворий потрапляє на прийом до лікаря не на своїх двох – його привозить “швидка”. Без свідомості і в діабетичній комі. Але, якщо пацієнт стежить за своїм здоров’ям і записується на прийом до лікаря на ранній стадії, виявивши у себе лише перші симптоми захворювання, в цьому випадку, щоб встановити діагноз, призначаються аналізи на цукор. І вже на їх основі, а також на основі спостережуваних у пацієнта симптомів, ставиться діагноз. Існує два ключових аналізи при діагностуванні цукрового діабету. Перший – аналіз крові на цукор. Другий – аналіз крові на глікований гемоглобін. Їх результати дозволяють визначити рівень цукру в крові, зрозуміти, чи в нормі обмін глюкози, виявити толерантність до глюкози (переддіабет). Важливо відзначити, що одного аналізу, який виявив підвищений рівень цукру, достатньо для постановки діагнозу лише в тому випадку, якщо в людини, яка звернулася за допомогою, є виражені симптоми діабету. Якщо ж аналіз на цукор виявився поганим, а інших симптомів немає або вони виражені слабко, діагностика повинна продовжитися. Бо одна лише гіперглікемія (підвищений рівень цукру) може бути викликана не лише діабетом, а й, наприклад, гострою інфекцією, травмою або сильним стресом. В цьому випадку цукор прийде в норму без лікування. Тому в ситуації, коли цукор підвищений, а інших симптомів діабету немає, пропонується пройти ПГТТ – пероральний глюкозотолерантний тест. Аналіз виглядає наступним чином: вранці, натщесерце, у пацієнта беруть аналіз крові на цукор. Після цього обстежуваний випиває 250-300 мл води з розчиненою в ній безводною глюкозою або моногідратом глюкози. Через дві години після цього відбувається повторна здача крові на цукор. Також для лабораторної діагностики діабету застосовують ряд інших аналізів: – на С-пептид – дає можливість визначити, чи виробляє підшлункова залоза власний інсулін; – на наявність у крові кетонових тіл; – на аутоантитіла до власних антигенів бета-клітин підшлункової залози – як правило, виявляються у хворих на аутоімунний діабет першого типу; – генетичні дослідження. Діабет буває двох типів. Для цукрового діабету першого типу характерний гострий перебіг – захворювання розвивається стрімко, у хворого починаються кардинальні порушення метаболізму, аж до важкого ацидозу і діабетичної коми. Симптоматика проявляється спонтанно або через 2-4 тижні після перенесеної інфекції. Хворий відчуває сухість у роті, сильну спрагу (випиває до 3-5 літрів води на добу), спостерігається поліфагія – підвищений апетит, поліурія – збільшене сечовипускання (особливо вночі). Все це відбувається на тлі втрати ваги, слабкості, свербежу. Знижується опірність організму до інфекційних захворювань. Дуже часто істотно знижується гострота зору, виникають проблеми з потенцією. Якщо захворювання не діагностувати своєчасно, пацієнт-діабетик, через гострий дефіцит інсуліну, потрапляє в лікарню в стані кетоацидотичної коми. Лікування цукрового діабету першого типу полягає в застосуванні інсуліну за спеціально розробленою схемою його введення в організм. Якість лікування поліпшується, якщо використовувати автоматизовані помпи, які точно дозують інсулін згідно призначеної схеми компенсації. При цьому лише 15-20 відсотків хворих страждають від діабету першого типу. У більшості пацієнтів діагностується діабет другого типу. До цього захворювання, в основному, схильні люди у віці за 40, які мають надлишкову вагу. Симптоми діабету другого типу проявляються поступово. Протягом декількох років хворий може не відчувати істотного погіршення стану свого здоров’я, хоча періодично буде скаржитися на слабкість, забудькуватість, стомлюваність. Якщо діабет другого типу не діагностується вчасно, починаються судинні ускладнення. Своєчасно виявити захворювання допомагають профілактичні обстеження, а також регулярні планові диспансерні обстеження співробітників підприємств і держструктур. Серед факторів ризику, що сприяють розвитку діабету другого типу – спадковість, схильність до ожиріння. У жінок – народження дитини вагою більше 4 кілограм на тлі підвищеного рівня цукру в ході вагітності. Симптоматика діабету другого типу – спрага, часте сечовипускання, погане загоєння ран, свербіж. Оскільки захворювання розвивається поступово, у третини хворих діабет другого типу виявляють лише після госпіталізації, викликаної інсультом, інфарктом або раптовою втратою зору. У Запоріжжі комплексну лабораторну діагностику захворювання на цукровий діабет можна пройти в медичному діагностичному центрі «Юнімед». Запись и консультация по телефонам: +38 (061) 220-10-72, +38 (066) 181-34-34, +38 (097) 181-34-34.

У нашому організмі є унікальний орган, який має активний вплив на обмін речовин і процес травлення. Він носить назву підшлункової залози. Ця велика залоза з унікальною будовою відповідає за вироблення ферментів, без яких неможливе нормальне розщеплення і переварювання білкових і жирових компонентів їжі до частинок, які, потрапляючи в кров, живлять клітини нашого організму. Крім того, підшлункова залоза секретує велику кількість гормонів, головним з яких є інсулін. Завдяки йому глюкоза забезпечує енергією органи і тканини. Порушення функції підшлункової залози тягне за собою збій в роботі всього організму і може привести до смертельного результату. Саме тому дуже важливо здійснювати контроль над її функціональним станом. Незамінним помічником у цьому випадку виступає лабораторна діагностика. У всіх випадках при підозрі на порушення роботи підшлункової залози лікар призначає комплекс лабораторних досліджень. Якщо ураження відносяться до гострого періоду, відзначається підвищена активність секреції ферментів. Причому одні ферменти краще визначати в крові, інші в сечі або калі. Для оцінки тяжкості ураження органу варто досліджувати також функціональну активність печінки, оскільки її робота тісно пов’язана з роботою підшлункової залози. При підозрі на відхилення в роботі підшлункової залози лікар починає обстеження з загальноклінічних аналізів крові. Підвищення в загальному аналізі крові рівня ШОЕ, лейкоцитів, паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів допоможе визначити гостре запалення. Виявлення в біохімічному аналізі крові підвищених значень прямого і загального білірубіну, гамма-глобуліну, серомукоїду і саліцилової кислоти, буде свідчити про наявність патології. Наведені вище відхилення є загальними і можуть зустрічатися при захворюваннях різних органів. Але є в лабораторній діагностиці показники, які є специфічними лише для підшлункової залози. До них відносяться: – панкреатична еластаза або еластаза 1 – специфічний і високочутливий тест, він служить «золотим стандартом» у діагностиці стану підшлункової залози і оцінці її екзокринної функції. Використовується для виявлення зниженої екзокринної функції залози при підозрі на пухлинні процеси, діабет, холелітіаз, хронічний холецистит. Еластаза 1 визначається в калі. Нормою вважається показник більше 200 мкг/г калу; – глюкоза – визначається в сироватці крові. При наявності запальних або деструктивних процесів в острівцевій частини підшлункової залози її рівень буде перевищувати 6 ммоль/л. Визначення глюкози крові є основним критерієм діагностики цукрового діабету; – альфа-амілаза – фермент підшлункової залози, який прискорює розщеплення глікогену, крохмалю та інших сахаридов до мальтози. У нормі його показник у крові не повинен перевищувати 50 Од / мл. Відхилення від норми може свідчити про запальний процес, інфекційне ураження підшлункової залози або пухлинне ураження; – ліпаза – фермент, який розщеплює нейтральний жир. У нормі в сироватці крові він міститься в межах 8-78 Од/л. Показує не лише захворювання підшлункової залози, а й дає оцінку ефективності проведеного лікування; – важливим критерієм в діагностиці панкреатиту відіграє рівень трипсину, який в нормі міститься в межах 0-4 Од/мл, визначається в крові. Оскільки підшлункова залоза – це єдине джерело трипсину в організмі, зміна рівня трипсину дає уявлення про ступінь ураження залози патологічним процесом; – підвищення активності амілази і рівня амінокислот при дослідженні сечі пробою Ласуса спостерігається при запальному процесі; – копрограма – виявляє неперетравлену клітковину, жир, крохмаль і м’язові волокна при зниженні функції підшлункової залози. – глюкозотолерантний тест – використовується для виявлення прихованих порушень вуглеводного обміну. Лікарі-гінекологи призначають даний тест всім вагітним жінкам на терміні 24-27 тижнів для скринінгу гестаційного діабету. Найшвидший і надійний спосіб виявити патологію підшлункової залози – здати аналізи. Чекаємо Вас на обстеження в медичному центрі «Юнімед». Консультації за телефонами: +38 (061) 220-10-72, +38 (097) 181-34-34, +38 (066) 181-34-34.