Пренатальний скринінг вже давно не є чимось екзотичним для українських клінік. Проте, у вагітних все одно виникає цілий ряд запитань, що стосуються цієї процедури. Наскільки процедура безпечна для вагітної і для плоду? Від чого залежать результати скринінгу? Коли саме і кому варто проходити? Які види пренатального скринінгу є найточнішими? На ці та інші популярні питання, ми і спробуємо відповісти в даній статті.
Отже, пренатальний скринінг – це серія діагностичних процедур, які дають можливість виявити ризики генетичних відхилень, аномалій або патологій розвитку плоду. Це синдром Едвардса, синдром Дауна, а також дефект нервової трубки. Обчислення ризиків народження малюка з цими патологіями показано всім вагітним жінкам старше 35 років, а також, незалежно від віку, якщо в сім’ї майбутніх батьків були випадки вроджених вад або народження дітей з генетичними аномаліями.
Сьогодні пренатальний скринінг складається з двох процедур. Це УЗД плода, а також «біохімія» крові майбутньої матері, під час якої визначається зміст специфічних білків.
Процедура пренатального скринінгу може проходити в кілька етапів. Спочатку, в період з 11-го по 13-ий тиждень вагітності, жінка повинна пройти «ультразвук», а також здати кров на хоріонічний гонадотропін і плазмовий протеїн, асоційований з вагітністю. Це скринінг першого триместру, під час якого виявляються можливі хромосомні аномалії. Він вважається найточнішим.
Скринінг другого триместру проводять з 16-го по 18-ий тиждень. Крім виявлення хромосомних аномалій, він також дозволяє виявити дефекти нервової трубки. У цей період майбутня мама здає «біохімію» крові на три показники: непов’язаний естріол, альфа-фетопротеїн, хоріонічний гонадотропін. При розрахунках ризиків для скринінгу другого триместру використовуються дані УЗД першого скринінгу.
Вивчивши результати УЗД і результати біохімічних аналізів крові, лікар за допомогою спеціального програмного забезпечення оцінює ризик конкретної жінки при даній вагітності. Якщо ймовірність народження малюка з патологіями перевищує 1: 300, жінка потрапляє в групу ризику. При цьому важливо розуміти, що потрапляння в групу ризику – це не вирок, а сигнал до того, що необхідно дообстеження. Наприклад, зробити біопсію плаценти або пройти аналіз навколоплідних вод (амніоцентез).
Важливо підкреслити, що сам по собі пренатальний скринінг – це неінвазивний метод дослідження, він не несе жодної небезпеки ні для вагітної жінки, ні для майбутньої дитини.
Як вже говорилося вище, лікар не самостійно проводить розрахунки можливих ризиків при вагітності. Дані ультразвукового дослідження, результати біохімічних аналізів крові, а також інша необхідна інформація, вносяться в спеціальну програму, яка і здійснює обчислення. Однією з найбільш добре зарекомендованих програм вважається PRISСA – саме на ній зупиняють свій вибір лікарі багатьох західних клінік. Обчислюючи індивідуальні ризики, програма враховує такі дані вагітної жінки: термін вагітності, біохімію крові, загальний стан майбутньої матері, скринінг УЗД, анамнез всієї родини, прийом лікарських препаратів. Пренатальний скринінг першого триместру називається PRISCA-1, другого – PRISCA-2.
На цей час послуга тимчасово недоступна у медичному центрі «Юнімед» із Запоріжжя. Центр розташований у діагностичному корпусі Запорізької обласної клінічної лікарні (Оріхівське шосе, 10), а також має в своєму розпорядженні філіал у центрі міста (проспект Маяковського, 11).
