Статті

Імпінджмент-синдром плечового суглоба, або ж синдром удару плеча – це патологічний стан, який виникає через здавлення сухожилля обертальної маджети плеча між акроміоном та голівкою плечової кістки. Такий запальний процес призводить до болю, слабкості та втрати рухливості плеча. Відповідно до анатомічних особливостей плечового суглоба між обертальною манжетою та акроміоном в нормі існує щілина, що забезпечує вільний рух сухожиль. Проте під час підняття рук може виникнути здавлення між плечовою кісткою та акроміоном, або ж імпінджмент. Такий процес зустрічається також у здорових, проте проявляється з більшою інтенсивністю у людей, професія яких передбачає постійно підняті руки (наприклад, будівельники або ж спортсмени).   Як зрозуміти, що ти маєш імпінджмент синдром?   Імпінджмент-синдром плечового суглоба проявляється наступними симптомами: Клацання та хрускіт під час підняття чи відведення рук. Ниючий біль у плечах, що приносить особливий дискомфорт під час сну. Послаблення м’язів. Імпінджмент-синдром спочатку проявляється як запалення сухожилля, а потім виникає щільна рубцева сполучна тканина, що з часом змінюється на кальцієві відкладення. Розвиток такої патології супроводжується скутістю рухів, посиленням болю, важкістю та слабкістю під час руху рук вгору.   Чим допоможе МРТ у діагностиці імпіджмент-синдрому плечового суглоба?   Для діагностики імпінджмент-синдрому плечового суглоба лікарі застосовують спеціальні тести, що полягають у відведенні рук пацієнта в певне положення, аби викликати здавлення субакроміальних структур та простежити виникнення больового синдрому. Для отримання додаткової інформації призначають МРТ, що є ефективним діагностичним методом для дослідження стану всіх елементів опорно-рухового апарату: суглобових поверхонь кісток, внутрішніх та зовнішніх зв’язок, стабілізувальних суглобів, суглобової капсули, тканин навколо суглобів тощо. У медичному центрі «Юнімед» у Запоріжжі ви можете записатися на магнітно-резонансну томографію у зручний для вас час. Досвідчені лікарі якісно проводять діагностичні процедури та уважно ставляться до кожного пацієнта, враховуючи індивідуальні особливості.   Як усунути імпінджмент синдром?   Як правило, імпінджмент-синдром лікується консервативним способом, складовими якого є відпочинок, відсутність активності, що приносить біль, та фізіотерапія (електростимуляція, магнітотерапія, електрофорез). Також можуть застосовуватися терапевтичні ін’єкції кортикостероїдів та місцевих анестетиків. В окремих випадках лікарі вдаються до видалення структури імпінджменту та розширення субакроміального простору хірургічним способом. Для профілактики виникнення такої патології потрібно уникати перевантаження суглобів, правильно рухатися та розвивати м’язи.

Літній спеці часто не надають належної уваги, коли йдеться про здоров’я людини. Однак висока температура повітря може становити серйозну небезпеку для організму, негативно впливаючи на процеси в ньому та призводячи до таких серйозних наслідків, як-от зневоднення, порушення метаболізму, виникнення набряків, порушення артеріального тиску та легкої форми гіпоксії. Науково доведено, що оптимальною температурою повітря для організму людини є 20-25°. Тоді усі органи та системи, які адаптовані до внутрішньої температури 37°, працюють у злагодженому режимі, а коли позначка термометра досягає вищих показників, настає некомфортний стан для нашого організму.   Чому люди погано переносять спеку?   Для того, щоб урегулювати свою роботу при високій температурі повітря, організм адаптується наступним чином: Високе потовиділення. Втрата вологи призводить до порушення водно-сольового балансу та зневоднення. Зневоднення ж стає причиною розладнаної роботи усіх органів та метаболізму. Нирки у «водозберігаючому режимі». Затримка вологи ж призводить до виникнення набряків. Розширення судин шкіри та вен для охолодження крові, внаслідок чого виникає порушення артеріального тиску. Уповільнений темп дихання, що призводить до легкої форми гіпоксії та руйнування нейронів в мозку, наслідком чого можуть стати шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення. Варто зазначити, що вагітні, новонароджені, гіпертоніки, люди хворі на цукровий діабет, серцево-судинні патології та ті, чия професія передбачає тривале перебування та фізичну працю зовні, гірше переносять спеку, наприклад, через загострення хронічних захворювань. Отже, всі перелічені фактори, до яких також додаються безсоння, головний біль і роздратованість, вводять організм в стресовий режим, суттєво погіршуючи загальне самопочуття людини.   Як запобігти зневодненню організму?   Найголовніше завдання кожного у період спеки – запобігти зневодненню організму, для чого потрібно: Стежити за достатнім вживанням води. Для підтримки водного балансу нормою вважається вживання 20-40 мл води на кілограм ваги. Проте завжди потрібно прислухатися до свого організму, тож ці межі є відносними, особливо у спеку. Воду потрібно пити якнайчастіше, та невеликими кількостями, не чекаючи появи відчуття великої спраги. Обмежити кількість напоїв з вмістом кофеїну, цукру та алкоголю, адже вони лише посилюють зневоднення організму. Вживати більше продуктів з високим вмістом рідин, вітамінів та мінеральних солей: огірки, помідори, кавуни, грейпфрути, апельсини тощо. Обирати одяг вільного крою з легких тонких натуральних тканин, аби не перешкоджати теплообміну. Обмежити інтенсивні заняття спортом. Варто надавати перевагу видам спорту, які збагачують організм киснем, як-от дихальні вправи, аеробіка та йога. Обмежити вживання тяжкої їжі, адже організм витрачає багато ресурсів для її перетравлювання.   Як зберегти серце та судини?   Спекотні літні дні можуть становити небезпеку для людей, які страждають на серцево-судинні захворювання, як-от гіпертонія, аритмія, серцева недостатність. При високих показниках термометра в організмі людини пришвидшується серцебиття, розширяються периферичні судини, з’являються набряки, погіршується процес збагачення тканин поживними речовинами, підвищується артеріальний тиск та можуть статися напади стенокардії. За таких обставин зростає ризик виникнення інсультів, інфарктів та гіпертонічних кризів. Лікарі рекомендують стежити за водним балансом, раціоном, їсти меншими порціями, відмовитися від куріння, одягати головний убір та уникати різких змін температур у приміщеннях. Попіклуватися про своє здоров’я ви можете у медичному центрі «Юнімед» у Запоріжжі. Тут ви зможете пройти діагностичні процедури, серед них – УЗД серця, артерій голови, шиї, нижніх та верхніх кінцівок, а також нирок та наднирників, для перевірки загального стану організму.

Стеноз хребетного каналу – це патологічний стан, що характеризується звуженням хребетного каналу, що може виникнути в центральній, боковій частині чи в ділянці міжхребцевого отвору. Таке захворювання виникає через компресію нервових волокон м’якими чи кістковими тканинами. Внаслідок цього виникає неврологічний дефіцит, що проявляється больовим синдром та порушенням чутливості. Локалізація болю залежить від особливостей ураження спинного мозку, проте у більшості випадків така патологія виникає у поперековому відділі хребта. Стеноз хребетного каналу має поступовий характер розвитку, що дозволяє діагностувати таку патологію вчасно задля уникнення ускладнень.   Як болить спина при стенозі?    Стеноз хребетного каналу полягає у здавленні волокон, що проходять усередині та поширюються на периферічні ділянки тіла. Компресія нервових шляхів супроводжується порушенням їхньої функції за рахунок здавлювання мікросудин, лімфатичних шляхів, що забезпечують ці структури поживними речовинами. Внаслідок цього розвиваються ішемія, набряк, що перешкоджають нормальній передачі імпульсів по вражених волокнах, а хворий відчуває наступні симптоми: Біль в ураженій ділянці хребта, що стає інтенсивнішим при фізичній активності, а саме розгинанні, спусканні по сходах, тривалому перебуванні у вертикальній позиції. Разом з тим хворі відчувають полегшення болю при сидінні навпочіпки. «Мурашки» по шкірі. Порушена чутливість (відчуття холоду, тепла, визначення предметів на дотик). Слабкість у м’язах, погіршення моторики та координації рухів.   Чим небезпечний стеноз хребетного каналу?   Стеноз хребетного каналу може призвести до порушення роботи тазових органів, погіршення та втрати рухової активності, паралічу нижніх кінцівок, різких болей у нижніх та верхніх кінцівках. Причинами виникнення патології є наступні фактори: Вроджені аномалії розвитку хребта. Травматичні пошкодження хребта. Розростання кісткових відростків. Сколіоз, лордоз. Формування фасеточних суглобів. Гіпертрофія зв’язок хребтового стовпа. Інфекції, що вражають центральну та периферичну нервові системи. Також ожиріння, розлади обміну речовин, висока фізична активність, менопауза у жінок підвищують ризик виникнення такої патології.   Як діагностувати стеноз хребта?   Діагностикою стенозу хребта займається лікар-нейрохірург. Фахівець проводить детальний огляд пацієнта, збирає анамнез, аналізує скарги, а також призначає наступні діагностичні дослідження: Магнітно-резонансна томографія, за допомогою якої можна детально візуалізувати хребтовий канал та визначити локалізацію здавлення нервових волокон. Спондилографія для комплексної оцінки стану хребетного стовпа та кісткових структур. УЗД хребта для дослідження стану зв’язок, сухожиль, м’язів, міжхребцевих дисків. У медичному центрі «Юнімед» у Запоріжжі ви можете пройти якісну діагностику стану вашого хребта, адже ми пропонуємо широкий спектр досліджуваних процедур та гарантуємо точність отриманих результатів.

У медичному центрі «Юнімед» відкрито дві вакансії медичної сестри (адміністратора) на повну та неповну зайнятість у філіал на просп. Маяковського. Чому варто стати частиною команди МЦ «Юнімед»? МЦ «Юнімед» – це лідер діагностичної медицини Запоріжжя, який надає свої послуги вже понад 17 років. Ми пишаємося досвідом, професіоналізмом та здобутками, які роблять нас кращими у своїй галузі. Ми пропонуємо конкурентну заробітну плату, офіційне працевлаштування. Ви можете бути впевнені на 100% у своїй фінансовій стабільності. На вас чекає дружний колектив однодумців, де завжди панує приємна атмосфера. Ми цінуємо своїх співробітників і прагнемо створити комфортні умови для їхньої роботи та розвитку. Ви будете працювати в передовому медичному центрі, оснащеному найсучаснішим обладнанням. Це чудовий шанс долучитися до світу інновацій у сфері діагностичної медицини. Що ми очікуємо від кандидатів: Наявність медичної освіти. Ваші знання та досвід стануть запорукою якісного обслуговування пацієнтів. Впевнені навички роботи на ПК. Вміння робити внутрішньовенні ін’єкції. Ввічливість, комунікабельність та відповідальність. Ваші особисті якості стануть запорукою успішного спілкування з пацієнтами та колегами. Чекаємо резюме на адресу: slv.unimed@gmail.com Ми у соцмережах: Instagram | Facebook Відгукнутися  

УЗД променезап’ясткового суглоба – це сучасний діагностичний метод, суть якого полягає у застосуванні ультразвукових хвиль для отримання інформації про стан досліджуваної ділянки. Променезап’ястковий суглоб – це кісткове зчленування, що складається з променевої кістки та трьох кісток зап’ястя. Надмірне навантаження, травматичні пошкодження або аутоімунні захворювання можуть стати причиною його запалення. Ультразвукове дослідження є безпечним, неінвазивним та безболісним методом діагностики, що широко застосовується у травматології та ортопедії.   Коли потрібно робити УЗД суглобів?   Показаннями до проведення УЗД променезап’ясткового суглоба є: Запалення у навколосуглобовій сумці зі стрімким розвитком. Порушення процесу кровообігу. Больовий синдром у ділянці суглоба. Хрускіт у суглобах. Почервоніння шкіри у ділянці суглобів. Порушення функції рухливості, а саме згинання та розгинання. Зміна форми та розміру. Діагностовані аутоімунні та системні захворювання. Набряклість. Травматичні пошкодження сухожиль, зв’язок. Підозра на наявність новоутворень. Крововилив у суглобову порожнину.   Як відбувається процедура?   Спочатку на шкіру пацієнта наносять спеціальний гель, який необхідний для якісного проведення зображення на монітор апарату. Під час процедури фахівець оцінює стан суглобової сумки, кількість синовіальної рідини, чіткість контурів кісток, досліджує особливості будови структури суглоба. Таким чином лікар може побачити будь-які відхилення від норми та дефекти капсули, зв’язок, сухожиль та хрящів. Тривалість УЗД приблизно 20 хвилин, після чого пацієнт отримує висновок якщо з розшифрованими результатами. Процедура не передбачає певних етапів підготовки та не має протипоказань. Однак вона не проводиться, якщо в досліджуваній ділянці пошкоджений шкірний покрив.   Які патології видно на УЗД?   За допомогою такої процедури можна діагностувати: Бурсит – запалення сумок навколо суглобів. Теносиновіт – запалення сухожилля та його синовіальних оболонок. Тендиніт – запалення сухожиль. Артрит – запальний процес у суглобі, що характеризується болем, скутістю та набряками. Остеоартроз – захворювання, що руйнує хрящову тканину та інші структури кісткового зчленування. Тендовагініт – гостре запалення сухожильної піхви.   Хто займається лікуванням хвороб суглобів?   Якщо ви помітили у себе тривожні симптоми, що можуть свідчити про захворювання суглобів, потрібно негайно звернутися до ортопеда-травматолога. До компетентності такого фахівця належать діагностика та лікування патологій опорно-рухового апарату. Звернувшись до медичного центру «Юнімед» у Запоріжжі ви можете записатися на УЗД променезап’ясткового суглоба за доступною ціною у зручний для вас час. Усі дослідження проводяться на якісному обладнанні задля отримання найточніших результатів.

Аденома простати, або аденома передміхурової залози – це доброякісне новоутворення, що характеризується збільшенням розмірів простати. Аденома передміхурової залози спричинена гіперплазією (збільшенням вироблення клітин). Таке захворювання є найбільш поширеною урологічною патологією серед чоловіків старшого віку. Виникає аденома передміхурової залози через падіння рівня тестостерону у крові, дисбаланс гормонів, порушення функції яєчок, наявність простатспецифічного антигену. Проявляється аденома простати відчуттям незаповненості сечового міхура, переривчастим сечовипусканням, ослабленим струменем сечі, затримкою сечі, хворобливими відчуттями в області промежини. Діагностують аденому простати на основі збору анамнезу, вивченні історії хвороби, а також проведенні лабораторних аналізів та інструментальних методів, серед яких найбільш інформативним є магнітно-резонансна томографія.   Що краще для простати КТ чи МРТ?   Комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія є високоінформативними методами дослідження, призначення кожного з яких залежить від поставленої мети. Наприклад, магнітно-резонансна томографія дозволяє вивчити хімічну будову та функціональні особливості внутрішніх органів, тоді як проведення комп’ютерної томографії є кращим для візуалізації щільних тканин. Тож МРТ є ефективним діагностичним методом для отримання зображення м’яких тканин, а отже більш ефективним для дослідження стану передміхурової залози.   Що видно на МРТ передміхурової залози?   МРТ простати (передміхурової залози) – це високоінформативний сучасний метод дослідження простати, за допомогою якого можна детально оцінити структурні особливості залози, вивчити характер запального процесу та виявити патологічні включення. Такий діагностичний метод також дозволяє виявити зміни у розмірах, текстурі тканин, зрозуміти масштаб порушення. Перевагами такого типу дослідження є: Можливість отримати детальні знімки передміхурової залози в будь-якій площині. Високоінформативність та достовірність результатів. Можливість повторного проведення процедури через відсутність променевого навантаження.   Показання для МРТ передміхурової залози   Показаннями до проведення МРТ передміхурової залози є: Збільшення кількості простатоспецифічного антигену. Поява кров’янистих виділень у сечі чи спермі. Порушення процесу сечовипускання. Профілактичні цілі. Абсцес, простатит, везикуліти. Больові відчуття внизу живота. Відчуття наповненості у сечовому міхурі навіть після сечовипускання. Порушення репродуктивної функції. Контроль дієвості лікування. МРТ передміхурової залози є абсолютно безболісним та безпечним для людини. Пацієнту потрібно лягти на пересувну платформу томографа, яка згодом переміщається всередину апарату, де створюється потужне магнітне поле. Під час сканування досліджуваної ділянки лікар отримує зображення на моніторі у вигляді серій пошарових знімків.   Яке МРТ робити при аденомі передміхурової залози?   Для отримання детальної інформації про стан передміхурової залози та виявлення патологій проводиться МРТ малого таза у чоловіків. За допомогою такої процедури можна виявити не лише аденому простати, а й патології сечового міхура, прямої кишки, м’яких та кісткових структур. Записатися на такий тип дослідження ви можете у медичному центрі «Юнімед» у Запоріжжі. Фахівці у клініці проводять діагностичні процедури лише на високотехнологічному обладнанні, що гарантує якість та детальну візуалізацію внутрішніх структур.

Слинні залози відповідальні за виділення слини, ферментованої речовини, що розщеплює споживану їжу, зволожує її для проходження на шляху з рота до глотки. Розрізняють парні привушні, під’язикові, піднижньощелепні та малі слинні залози, розташовані безпосередньо в слизовій порожнині рота. Через інфекції, травми, вживання певних препаратів у слинних залозах може виникати запальний процес та навіть новоутворення злоякісного чи доброякісного характеру. Такі патології потребують своєчасної діагностики та ефективного лікування.   Які є захворювання слинних залоз?   Епідемічний паротит (свинка). Це вірусне інфекційне захворювання, що характеризується запальним процесом у слинних залозах, нервовій системі, а також інтоксикацією всього організму. Кісти слинних залоз. Така патологія може виникнути через травматичні пошкодження, перенесені захворювання та наявність слинного каменю. Злоякісні та доброякісні новоутворення. Як правило, вони мають повільний розвиток та не призводять до больових відчуттів. Слинокам’яна хвороба. Це запальне захворювання слинних залоз, що полягає в утворенні каменів у вивідній протоці залози або її тілі, що призводить до їхнього закупорення. Сіалоадиніт. Це дегенеративне запалення слинних залоз, викликане вірусною чи бактеріальною інфекцією, аутоімунним захворюванням, певними ліками. Синдром Шегрена. Це системне аутоімунне захворювання, що порушує роботу слинних залоз, спричиняючи сухість у роті. Для лікування бактеріальних інфекцій застосовують медикаментозну терапію для зняття набряку. При слинокам’яній хворобі застосовують хірургічне втручання: ендоскопічну операцію чи ультразвукове дроблення.   Як обстежити слинні залози?   УЗД слинних залоз – це безпечний неінвазивний метод дослідження слинних залоз та тканин навколо. Ультразвукове дослідження не немає протипоказань та може бути проведене багаторазово. Таким чином можна отримати детальну інформацію про особливості запального процесу у досліджуваній ділянці та визначити правильний діагноз. Таке обстеження слинних залоз рекомендоване у наступних випадках: Збільшення розміру та округлення слинних залоз. Ущільнення структури тканини. Поява гнійних утворень. Сухість в роті. Біль при жуванні їжі. Неприємний присмак у роті. Труднощі при ковтанні та відкриванні рота. Порушення функціонування смакових рецепторів. Біль у гландах, горлі, щоках. Збільшення температури тіла. Набряклість та почервоніння шкіри за вухом та щелепою. Таку процедуру проводять у положенні лежачи з закинутою назад або повернутою вбік головою. Фахівець наносить на ділянку слинних залоз спеціальний прозорий гель та сканує кожну залозу датчиком протягом 5-10 хвилин, також досліджуючи ділянку лімфовузлів.   Що видно на УЗД слинних залоз?   Завдяки застосуванню апарата УЗД фахівець детально досліджує парні привушні, під’язикові, піднижньощелепні та малі слинні залози, а саме їхні форму, розміри та структуру. Таким чином можна виявити такі захворювання, як: обструктивний або необструктивний сіалоаденіт, наявність гнійних та кістозних абсцесів, каміння у залозах, злоякісні новоутворення. Також фахівець має змогу побачити наслідки травматичних пошкоджень, зафіксувати вроджені патології розвитку тощо.   Як підготуватися до УЗД слинних залоз?   Проведення УЗД слинних залоз не передбачає особливих заходів підготовки, адже залози розташовані близько до шкіри. Проте необхідно за 4 години до діагностики утриматися від вживання їжі та жування гумки, оскільки тиск датчика може викликати блювотний рефлекс. Пацієнту потрібно зібрати довге волосся у хвіст, аби воно не заважало здійсненню дослідження. У медичному центрі «Юнімед» у Запоріжжі ви можете записатися на УЗД слинних залоз, що є повністю безпечним, нешкідливим та високоефективним методом дослідження. Ми пропонуємо демократичні ціни, найвищу якість діагностичних послуг та достовірні результати.

Болі в нижній частині спини – поширене явище, яке турбує більшість людей (переважно осіб старшого віку) хоча б раз у житті. Вся вага тіла під час ходьби зосереджується здебільшого в поперековому відділі хребта, саме тому ця ділянка легко піддається травмуванню. Такий біль у попереку може раптово виникати під час повертання чи різкого нахилу, занять спортом та тривалого перебування в одному положенні тіла. Наслідками можуть стати травми м’язів спини, надривів м’язових та сполучних волокон хребта. Біль у попереку може бути симптомом різних захворювань опорно-рухового апарату та внутрішніх органів.   Анатомія нижньої частини спини   Поперековий відділ хребта складається з 5 поперекових хребців, що відокремлються один від одного міжхребцевим «амортизатором», або міжхребцевим диском. М’язи та зв’язки відповідають за цілісність та рухову активність всього тіла та правильне функціонування хребта. Такий біль виникає внаслідок ураження міжхребцевих дисків, що зачепляють міжхребцеві отвори, хребетний канал і призводять до здавлення нервових корінців. У результаті це може призвести до утворення гриж, які зі збільшенням своїх розмірів викликають сильний біль.   Основні причини болю в нижній частині спини   Причини болю у нижній частині спини можуть бути пов’язані безпосередньо з патологіями хребта. Серед них: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Протрузія міжхребцевого диска та міжхребцева грижа. Спондильоз, спондилоартроз, спондилолістез. Також такий біль може виникнути через: Перелом хребта через травматичні пошкодження або як наслідок остеопорозу. Сколіоз, кіфоз. Захворювання нирок (сечокам’яна хвороба, пієлонефрит, гломерулонефрит, абсцеси). Автоімунні запальні процеси. Гормональні зміни (менструація, вагітність, клімакс). Надмірне навантаження м‘язів. Складний перебіг вагітності. Хвороби матки та придатків у жінок, простати у чоловіків. Ревматичний артрит, остеоартрит.   Часті симптоми болю в нижній частині спини   Біль у нижній частині спини, як правило, гострий та різкий, через що людина відчуває скутість рухів та неможливість розігнути спину. Такі напади болю мають періодичний характер та можуть тривати як кілька хвилин, так і декілька днів. Він може посилюватися після надмірного навантаження або під час тривалого положення сидячи. Також може виникнути оніміння чи слабкість в тій частині ноги, що знаходиться в зоні іннервації компримованого нерва. Загалом, така симптоматика може вказувати на захворювання нирок, печінки або кишківника, проблеми з опорно-руховим апаратом, тож потрібно вчасно звертатися до фахівця для своєчасної діагностики та усунення запалення.   Діагностика болю в нижній частині спини   Для діагностики болю в нижній частині спини лікарі призначають: Рентгенологічне дослідження або КТ (для виявлення змін у кісткових тканинах). Магнітно-резонансна томографію (для оцінки стану хребта). Лабораторні дослідження (аналіз крові, сечі, біохімія крові). Лікарі під час консультації беруть до уваги історію попередніх травм, інфекційних захворювань пацієнта, характер болю, вимірюють температуру тіла тощо. Лікування болю в нижній частині спини передбачає постільний режим (для зниження м’язового спазму), мануальну терапію та фізіотерапію. Задля запобігання загострення стану і покращення здоров’я потрібно налагодити обмінні процеси в організмі, слідкувати за поставою, спати на ортопедичному матраці, знизити навантаження на хребет, уникати незручних положень тіла та регулярно займатися гімнастикою для зміцнення м’язів. Потрібно негайно звернутися до лікаря-невролога, якщо ви відчуваєте тривалий біль у попереку або перенесли травму. Фахівець проведе огляд пацієнта, поставить точний діагноз та призначить ефективну схему лікування. У медичному центрі «Юнімед» у Запоріжжі ви можете записатися на потрібні діагностичні процедури.

Застій жовчі – це одне з найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту, до ризику виникнення якого належать люди пенсійного віку, вагітні жінки, люди з малорухливим способом життя та сидячою роботою.   Застій жовчі: неприємні симптоми, порушення травлення   Застій жовчі, як правило, проявляється наступними симптомами: Зміна відтінку кольору шкіри. Темна сеча. Втрата апетиту. Печія. Біль з правого боку під час повертання чи нахилу. Дискомфортні відчуття у правому боці. Нудота, блювота. Сухість, гіркота, металічний присмак в роті. Знебарвлений кал або кал зеленого відтінку. У нормі, жовч, вироблена у печінці, рухається по печінковим та жовчним протокам до жовчного міхура, де й накопичується. Коли починається процес травлення, жовч потрапляє у кишківник та виконує важливі ферментативні та регуляторні процеси, як-от емульгацію жирів, активацію ліпази, виведення з організму продуктів обміну, всмоктування продуктів гідролізу жирів тощо. Однак якщо жовч не потрапляє у кишківник, накопичується у жовчному міхурі та не виконує своєї функції, то порушується весь процес травлення. Жовч, як висококонцентрована речовина, за своєю особливістю повинна бути рідкою, тож не може тривалий час перебувати у непорушному стані. Внаслідок порушення злагодженої роботи шлунково-кишкового тракту може виникнути авітаміноз, остеопороз, жовчнокам’яна хвороба, холецистит, та у найгірших випадках цироз печінки.   Причини та методи лікування цього стану   Жовч, як продукт секреції печінки, бере участь у процесі розчеплення жирів, засвоєння жиророзчинних вітамінів, білків, вуглеводів та інших ферментативних реакціях, необхідних для правильного травлення. До причин виникнення застою жовчі належать: Порушення режиму харчування (переїдання, нерегулярні приймання їжі). Аномалії розвитку жовчного міхура. Запалення жовчного міхура або жовчних шляхів. Постійні стресові стани. Малорухливий спосіб життя. Зловживання жирною їжею, алкоголем. Патології ендокринної системи. Схему лікування обирають спираючись на основну причину виникнення цієї патології. Тож при виявленні конкретної причини призначають індивідуальне лікування. Жовчнокам’яна хвороба. У цьому випадку може бути проведене хірургічне видалення жовчного міхура (холецистектомія) або застосовуватися медикаментозна терапія для розчинення каменів. Захворювання печінки. Пацієнтам призначають приймання ліків та коригування стилю життя. Запалення. При наявності запалення лікарі призначають антибіотики, протизапальні ліки чи операцію. Вагітність. Застій жовчі під час вагітності може зникнути сам по собі, проте також лікар може призначити приймання певних медикаментів. Для визначення діагнозу застосовують наступні діагностичні методи: УЗД печінки та жовчного міхура. Загальний та біохімічний аналіз крові та сечі. Аналіз жовчі для дослідження її складу. Варто зазначити, що застій жовчі на ранніх етапах розвитку можна легко усунути, проте якщо пацієнт зволікає з лікуванням, то може виникнути потреба й у хірургічному втручанні.   Поліпшіть своє травлення та загальне здоров’я за допомогою нашої статті   Турбота про стан свого здоров’я повинна бути пріоритетом для кожної сучасної людини. Потрібно вчасно звертатися до лікаря при виникненні підозрілих симптомів, з метою покращення загального стану здоров’я та своєчасного виявлення захворювань. Для профілактики застою жовчі, покращення травлення та й здоров’я в загальному потрібно взяти до уваги кілька порад: Збалансування харчування (обмежити вживання жирної їжі, натомість збільшити частку продуктів у раціоні, що багаті на клітковину, вітаміни, мінерали, антиоксиданти). Вживання достатньої кількості води. Ведення активного способу життя з нормованим фізичним навантаженням. Позбавлення від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем). Проходження регулярних медичних оглядів. Контроль ваги для запобігання ожиріння. У медичному центрі «Юнімед» ви можете пройти якісні діагностичні процедури.

У новорічну ніч, коли старий рік поступається місцем новому, практично кожен з нас сподівається на диво і виконання найпотаємніших бажань. І напевно немає жодного українця, який би сьогодні не мріяв про мир. Так хочеться, щоб рік, що минає, забрав із собою весь негатив, біль і страждання. Так хочеться, щоб у кожного з нас з’явилися нові можливості та безмежні перспективи. Дорогі клієнти, колеги, друзі медичного центру «Юнімед», ми щиро вітаємо вас з прийдешнім 2024 роком! Напередодні нового етапу життя, давайте разом будемо прагнути творити й розуміти один одного. Станьмо краще, співчутливіше і терпиміше. Нехай наші серця наповнюються світлом добра, і нехай кожен крок у новому році буде спрямований до миру та процвітання. Ми бажаємо вам міцного здоров’я, розуміння та любові, якою б хотілося ділитися з оточенням! Будьте щасливі, живіть у достатку та не переставайте мріяти!

23 листопада 2006 року перший пацієнт переступив поріг нашого медичного центру, щоб пройти обстеження на щойно встановленому магнітно-резонансному томографі відкритого типу. Як швидко плинуть роки. Сьогодні нам — 17! Це багато чи мало? 17 років для людини — період зростання й спроби зробити перші кроки в дорослому житті. 17 років для медичного центру — це визнання цінності праці колективу і результат довіри багатьох-багатьох людей. Це був непростий шлях постійного розвитку та вдосконалення нас самих. Уже через 7 років існування ми змогли придбати один із найкращих на той час МРТ-апаратів Hitachi Echelon. Він закритого типу, потужністю 1,5 Тесла і дає змогу візуалізувати найскладніші патології. На 10 році життя наш колектив був визнаний Лідером галузі серед медзакладів Запорізької області. А в рейтингу медичних закладів України тоді ми посіли дев’яте місце. У 2018 році за даними української Асоціації центрів МРТ і КТ ми увійшли до п’ятірки найкращих діагностичних центрів країни у сфері МРТ. Сьогодні МЦ «Юнімед» — це 2 сучасних відділення, розташованих за адресами Оріхівське шосе, 10 і проспект Маяковського, 11. В них працюють команди з висококласних лікарів-рентгеногів, фахівців ультразвукової діагностики, представників середнього та молодшого персоналу. Серед нашого обладнання — магнітно-резонансний томограф Philips Ingenia 1,5 Тесла, який має максимальну комплектацію та сучасне програмне забезпечення. Така апаратура розташована лише у двох вітчизняних центрах та лише у декількох закордонних клініках. За її допомогою ми здатні робити унікальні для нашого краю обстеження: МР-перфузію (оцінку кровотоку, мікроциркуляції та стану капілярів головного мозку), МР-трактографію (візуалізацію провідних шляхів головного мозку), МР-спектроскопію (безконтактне визначення в тканинах відносної концентрації низки найважливіших метаболітів). Дорогі колеги, партнери, пацієнти, друзі, у свій День народження ми хочемо подякувати кожному з вас! Усе, чого ми змогли досягти, — завдяки вам! Ви — наше невичерпне джерело натхнення та мотивації. Дякуємо вам за вірність і підтримку! Ми зробимо все можливе, щоб наш центр і надалі зміг підтримувати високий рівень надання медичних послуг. Щоб професіоналізм фахівців завжди йшли поруч із турботливим ставленням до кожного пацієнта. Бажаємо всім нам миру, здоров’я, нових досягнень і багатьох років успіху!

Для дослідження органів дихальної системи у медичній практиці застосовують безліч методів, а одним з найпоширеніших є ларингоскопія, що є сучасною процедурою в отоларингології для обстеження гортані та трахеї. Це швидкий, безболісний та повністю безпечний тип діагностики, завдяки якому можна отримати детальну інформацію про стан внутрішніх органів та структур. Ларингоскопія може бути призначена як частина планового огляду або здійснена з лікувальною чи діагностичною метою.   Що таке ларингоскопія, як підготуватися до неї?   Ларингоскопія – це ендоскопічний метод візуального дослідження гортані та горла. Існує два типи проведення такої процедури: Непряма ларингоскопія. Під час процедури лікар, після застосування місцевої анестезії, розміщує маленьке дзеркало в горлі пацієнта та досліджує стан гортані та горла. Пряма ларингоскопія. Такий тип проводиться лише з застосуванням седації чи загального наркозу, після чого лікар вводить в горло еластичну трубку (фіброларингоскоп), оснащену камерою, яка дозволяє зробити знімки досліджуваної ділянки. Пряма ларингоскопія є найбільш ефективною, адже дозволяє отримати достатньо інформації для правильної постановки діагнозу. Тривалість ларингоскопії варіюється від 5 до 45 хвилин. Таким чином можна оцінити стан слизової оболонки частини дихальних шляхів, виявити наявність запальних процесів або злоякісних новоутворень. Також фахівець звертає увагу на особливості функціонування голосових зв’язок та може визначити розміри патологічних утворень. Тож завдяки ларингоскопії діагностують абсцеси, термічні чи хімічні опіки, інфекційні, алергічні чи механічні ларингіти, спайки, травматичні пошкодження, параліч голосових зв’язок. Якщо під час дослідження були знайдені патологічні зміни, то у такому випадку також можливо провести певні лікувальні чи діагностичні маніпуляції (біопсія, видалення поліпа тощо).   Які є показання до ларингоскопії та протипоказання   Ларингоскопія призначається пацієнтам, які мають наступні симптоми:   Ускладнене ковтання. Проблеми з диханням. Відчуття стороннього предмета у горлі. Мокротиння з частками крові чи гною. Постійний кашель. Захриплість, осиплість. Втрата звучності голосу. Дисфонія. Перенесені травми гортані.   Прямий тип ларингоскопії має низку протипоказань. Серед них:   Патології серця. Епілепсія. Захворювання системи згортання крові. Аневризма аорти. Алергічні реакції. Гострий запальний процес у горлі. Період вагітності. Травми шийного відділу хребта. Загалом перед здійсненням ларингоскопії варто проконсультуватися з лікарем для виключення можливих ускладнень. Для підготовки до такої процедури пацієнту потрібно зменшити кількість їжі за добу до здійснення дослідження, зробити чистку зубів та утриматися від куріння чи інших шкідливих звичок.   Які бувають ускладнення після процедури?   Можливими ускладненнями під час проведення ларингоскопії може бути потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи, у випадку якщо пацієнт проходить процедуру не натщесерце. Також після ларингоскопії може виникнути відчуття дискомфорту, першіння в горлі чи легкий біль, саме тому інколи лікарі радять пацієнтам кілька годин залишитися у стаціонарі. Також лікарі рекомендують відмовитися від вживання їжі впродовж двох годин після закінчення процедури, а також кілька днів менше розмовляти, якщо були проведені маніпуляції на голосових зв’язках.